На зміну чисельності населення впливають два чинники — природний приріст та міграційний приріст , або міграційне сальдо.
Природний приріст — це різниця між народженими та померлими.
Міграційне сальдо — різниця між прибулими в країну на постійне місце проживання та вибулими з країни .
Населення на Землі (і в Євразії зокрема) розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді
Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви.
Ил — река в Африке, одна из двух величайших по протяжённости рек в мире. Слово «Нил» происходит от греческого названия реки «Нилос» (Νειλος). Греки также называли эту реку «Эгиптос» (Αιγυπτος), отсюда название «Египет» .
Река берёт начало на Восточно-Африканском плоскогорье и впадает в Средиземное море, образуя дельту. В верхнем течении принимает крупные притоки — Бахр-эль-Газаль (левый) и Ачва, Собат, Голубой Нил и Атбара (правые) . Ниже устья правого притока Атбары Нил течёт по полупустыне, не имея притоков на протяжении последних 3000 км.
Долгое время Нил считался самой длинной рекой на Земле. Сейчас окончательно установлено, что самой длинной рекой является Амазонка, имеющая не только от Укаяли, но и от Мараньона (река Апачета, открытая в 1996 году) длину свыше 7 000 км.
По особенностям природных условий бассейна, по характеру гидрографического режима и по тому значению, которое Нил имеет в жизни народов, населяющих его долину, это одна из самых своеобразных и примечательных рек мира. Средний расход у Асуана составляет 2 600 м³/сек, но в разные годы возможны колебания от 500 м³/сек до 15 000 м³/сек.
Амазо́нка (Amazonas) — река в Южной Америке, величайшая в мире по протяжённости, размерам бассейна и водоносности. Образуется слиянием рек Мараньон и Укаяли. Длина от главного истока Мараньона 6437 км, от открытого в конце 20 в. истока Апачета — ок. 7000 км, от истока Укаяли свыше 7000 км. Площадь бассейна 7180 тыс. км² (по другим данным 6915 тыс. км²). Бо́льшая часть бассейна Амазонки принадлежит Бразилии, юго-западные и западные районы — Боливии, Перу, Эквадору и Колумбии. Протекая большей частью по Амазонской низменности в субширотном направлении близ экватора, Амазонка впадает в Атлантический океан, образуя самую большую в мире внутреннюю дельту (свыше 100 тыс. км²) и воронкообразное устье. Амазонку питают многочисленные притоки; около 20 из них длиной более 1500 км. Наиболее значительные притоки: справа — Журуа, Пурус, Мадейра, Тапажос, Шингу, Токантинс; слева — Иса, Жапура, Риу-Негру. Средний расход в нижнем течении около 220 тысяч м³/с (колеблется по сезонам от 70 до 300 тысяч куб. м в сек. и более) . Среднегодовой сток около 7000 км³ (около 15 % общего годового стока всех рек земного шара) . Твёрдый сток — свыше 1 миллиарда тонн. Приливы проникают вверх по реке на 1400 км и в устьевой части сопровождаются поророкой. Вместе с притоками Амазонка образует систему внутренних водных путей общей длиной более 25 тысяч км. Главное русло Амазонки судоходно на 4300 км (до Анд) . До города Манаус (1690 км от устья) поднимаются океанские суда. Главные порты: Белен, Сантарен, Обидус, Манаус (Бразилия) , Икитос (Перу)
1 рівень
1)в
2)б
3)а
4)в
5)б
6)б
7)в
8)б
9)в
10)в
2 рівень
1)а,б,г,е
2)в
3)в,д
4)е
5)б,г,е,з
6)в,д
3 рівень
1)
а-4,5
б-3
в-2
г-1
2)
1-тектонічне
2-залишкове
3-льодовиково-тектонічне
3)
1-д
2-г
3-е
4-ж
5-а
6-є
7-в
8-б
4 рівень
На зміну чисельності населення впливають два чинники — природний приріст та міграційний приріст , або міграційне сальдо.
Природний приріст — це різниця між народженими та померлими.
Міграційне сальдо — різниця між прибулими в країну на постійне місце проживання та вибулими з країни .
Населення на Землі (і в Євразії зокрема) розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді
Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви.