1. ПОЯСИ ОСВІТЛЕНОСТІ НА ЗЕМЛІ. Нахил земної осі відносно площини орбіти і рух Землі навколо Сонця еліпсоїдною траєкторією визначають умови формування на планеті п’яти поясів освітленості. Різниця між ними полягає у висоті полуденного Сонця над горизонтом, довжині світлового дня й, відповідно, теплових умовах (мал. 1).
За до мал. 1 поясніть, як і чому змінюється кут падіння сонячних променів на поверхню Землі й що від цього залежить.
Межі поясів освітленості й теплових поясів на Землі не збігаються переважно через вплив рельєфу, підстилаючої поверхні на розподіл температур повітря, а в океані та біля його берегів — ще й через морські течії.
За до мал. 1 визначте умовні межі поясів освітленості.
Кожен пояс освітленості має свої особливості через різну поведінку Сонця протягом року над цими поясами. У тропічному поясі воно хоча б раз буває в зеніті. У помірних поясах Сонце ніколи не буває в зеніті й тут відсутні полярні дні й ночі. У полярних поясах у літній час ігаються полярні дні, коли Сонце не ховається за горизонт, а взимку — полярні ночі, коли воно взагалі не сходить.
За до мал. 1 визначте на прикладі Південної Америки, де й коли Сонце буває в зеніті.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ ТА ТРИВАЛОСТІ ДНЯ. Ви знаєте, що кількість тепла, яке Сонце посилає на земну поверхню, залежить від величини кута падіння його променів (він може бути від 0 до 90°). Кут 0° може бути на полюсах та на території від них до полярних кіл. За цих умов сонячні промені лише «ковзають» поверхнею Землі, слабко її нагріваючи. Під кутом 90° (Сонце в зеніті) сонячні промені падають на поверхню Землі між двома тропіками та сильно нагрівають поверхню Землі.
Отже, чим ближче до екватора, тим більше кут падіння сонячних променів і, відповідно, земна поверхня сильніше нагрівається.
Наведіть докази змін кута падіння сонячних променів на поверхню Землі в різні пори року.
Объяснение:
1) За исключением северных районов, почвы в Казахстане бедные и засоленные. В целом для страны характерна широтная зональность почв: на севере — черноземы, далее на юге — каштановые, бурые полупустынные почвы, такыры и пески пустынь. В горах развиты каштановые, серые лесные и горно-луговые черноземные почвы
2) С севера на юг идет более плодородная почва
3) Если мы посмотрим на почвенную карту Казахстана, которая дана ниже в приложении, то увидим, что с севера на юг идут чернозёмы, затем каштановые, тёмно-каштановые, светло-каштановые, бурые, серо-бурые, серые, на востоке и юго-востоке есть горные и предгорные чернозёмы .Поэтому можно сказать, что плодородные почвы преобладают в основном на севере страны и в предгорных областях на востоке.Постепенно их плодородие понижается к югу, что связано с климатом, рельефом, типом растительности, количеством осадков и геологическим строением.На территории можно выделить такие типы почв как чернозёмы, каштановые, серо-бурые и бурые почвы.
4) В европейской части России проводятся следующие мероприятия по охране почв и повышению их плодородия.
1 Предотвращение избыточного увлажнения почв в северных районах (формирование борозд, создание террас).
2 Борьба с ветровой эрозией в средней полосе (высаживание лесозащитных полос).
3 При деградации почвы проводят её рекультивацию (посадка зелёных растений, замена или восстановление плодородного слоя).
4 Предотвращать зарастание пустырей сорняками.
5 Засыпать карьеры и шахты после их использования.
6 Проводить снегозадержание на полях.
7 Умеренно вносить удобрения и уметь правильно производить распашку почв в зависимости от наклона местности.
8 Производить санитарные мероприятия по сбору и утилизации отходов.