Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року .
Чисельність
▼44,03 млн осіб
Густота
▼74,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції
2,25 ‰
Природний приріст
▲-0,41 %
Народжуваність
▼10,3 ‰
Смертність
▼14,4 ‰
Смертність немовлят
▼8,12 ‰
• до 14 років
▲15,3 %
• 15–64 років
▼68,9 %
• старіші за 65 років
▲15,8 %
Середня тривалість життя
▲72,1 року
• чоловіків
▲67,4 року
• жінок
▲77,1 року
загалом
0,86 чол./жін.
при народженні
1,06 чол./жін.
до 15 років
1,06 чол./жін.
15–64 років
0,75 чол./жін.
після 65 років
0,5 чол./жін.
Нація
українці
Найбільший етнос
українці
Нацменшини
росіяни, білоруси, кримські татари, молдовани
Офіційна
українська
Також у побуті
російська, кримськотатарська, румунська, угорська
Малые островные развивающиеся государства отличаются относительно небольшим размером и удаленностью от густонаселенных регионов. Для них характерны ограниченность средств к существованию, низкий уровень продовольственной безопасности и уязвимость по отношению к стихийным бедствиям.
Особую угрозу для этих государств представляет повышение уровня моря. Если в среднем в мире уровень моря поднимается на 3,2 миллиметра в год, то у острова Кусаие (Федеративные Штаты Микронезии) — на 10. В 1993–2009 годах в тропических широтах уровень Тихого океана поднимался на 12 миллиметров в год, то есть в четыре раза больше, чем в среднем по планете. В условиях изменения климата этим государствам угрожают затопление, эрозия береговой линии, окисление океана, повышение температуры моря и суши, дефицит пресной воды и повреждение объектов инфраструктуры из-за погодных катаклизмов, например, ураганов и цунами.
Опосредованно изменение климата сказывается на ряде социоэкономических факторов. Рассмотрим пример небольших поселений Карибского и АзиатскоТихоокеанского регионов, которые находятся в большой зависимости от рыбодобывающей промышленности. В малых островных развивающихся государствах Тихого океана 90% животного белка в пище обеспечивается за счет рыбы. Повышение температуры воды и окисление океана негативно влияют на плодовитость и миграцию рыбы, угрожая важному источнику пропитания жителей.
Местные рынки малодиверсифицированы и имеют небольшую емкость, а потому чувствительны к колебаниям цен и негативным последствиям стихийных бедствий. В результате состояние экономики ухудшается еще больше. На долю туризма приходится более 30% общего объема экспорта. При повышении уровня моря на 50 сантиметров Гренада, карибское островное государство, потеряет 60% пляжей, что серьезно навредит его экономике.
Объяснение:
извини , это не кратко , но здесь можно сделать кратко , ну всмысли из этого текста )
современный - сравнительно невысокие показатели рождаемости, смертности и природного прироста (до 12 человек на 1000 населения) . Этот тип характерен для большинства стран Европы и северной Америки.
традиционный - высокие показатели рождаемости стабильные (часто низкие) показатели смертности, высокий природный прирост, более 12 чел. на 1000 нас. , (характерно для стран Азии, Африки и Латинской Америки)
Объяснение:
не уверенна,что правильно