Саме людина є причиною власних побоювань iз приводу
природи, як будинок, що дає ïжу, тепло й iншi умови для його
нормального життя. Людська дiяльнiсть є досить агресивною й
активно руйнуючою (перетворюючоï) силою на нашiй планетi. Людина iз
самого початку свого розвитку почувала себе хазяïном усього, що
його оточує. Але, як говорить прислiв'я: “Не рубай сук, на
якому сидиш”. Одне невiрне рiшення й, можливо, знадобляться
десятки, а те й сотнi рокiв на виправлення фатальноï помилки.
Природний баланс досить тендiтний. Якщо серйозно не задуматися про свою
дiяльнiсть, то ця сама дiяльнiсть неодмiнно почне душити саме людство.
Це ядуха вже почалася в якiмсь ступенi i якщо його не зупинити, то воно
