Основная часть его территории представляет собой вулканическое нагорье.
Над нагорьем вздымаются две параллельные цепи вулканов. Северная, более низкая, состоит из потухших вулканов; южная — из действующих. Самый высокий из них — Санта-Ана (на западе страны) достигает высоты 2381 м. Почти непрерывно действующий с XVIII-го века вулкан Исалько (1885 м) называют «маяком Сальвадора» — по ночам зарево над ним видно с кораблей, проходящих далеко в океане. Частые извержения вулканов и землетрясения причиняют немалый ущерб населению и экономике страны.
На юге вдоль тихоокеанского побережья лежит полоса низменности шириной 10—30 км.
К северу от нагорья почти параллельно побережью лежит глубокая (350—450 м) тектоническая впадина — долина реки Лемпы.
Сальвадор расположен в тропическом поясе, однако благодаря значительной высоте его нагорье находится в пределах умеренной зоны. Год делится на два сезона: сухой (ноябрь-апрель) и дождливый (май-октябрь). Средняя месячная температура 22—25°; на низменности — на 2—3° выше, в горах — на 3—5° ниже. На нагорье проживает ¾ населения страны, расположены столица и другие крупные города.
Недра Сальвадора содержат различные полезные ископаемые: железо, медь, цинк,свинец, серебро, золото, платина, ртуть, бокситы, сера, асбест, каолин, кварц, гипс,известняк. Имеются гранит и мрамор. Но разведаны и разрабатываются эти минеральные богатства слабо.
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
1.06.2008 р. становила 46 млн 239 тис. осіб.
Объяснение:
Высота, с ней температура понижается
Объяснение: