Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.
Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.
На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».
У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].
М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.
Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].
Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.
Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.
3. мадрид
4. Полезные ископаемые страны.
Экватор, пересекающий страну в 25 километрах севернее столичного города Кито, дал ей название. На западе страны, вдоль побережья Тихого океана, протянулись низменности и предгорья Анд, в центре страны расположены Анды, состоящие из двух параллельных хребтов — Западной Кордильеры и Восточной Кордильеры — с конусами потухших (Чимборасо, 6310 м) и действующих (Котопахи, 5896 м) вулканов. Восточная часть страны расположена в пределах Амазонской низменности. Эквадор имеет сухопутные границы с Колумбией — 590 километров и Перу — 1420 километров. Крупные реки не пересекают страну. Природные зоны: саванн и редколесий, полупустынь и пустынь, области высотной поясности. Животные: ягуары, пумы, мелкие олени, дикие свиньи-пекари, броненосцы, муравьеды, страусы. Растительность: низкие деревья, кустарники, кактусы, травы, злаковые и бобовые. Климат
Климатические пояса: э, ю.с/э — жаркие. температура июля — +25; температура января — +24. Амплитуды температур нет, один сезон года. Среднемесячные температуры в Кито (на высоте 2800 м) составляют 13 °C. На юге от 23 до 27 °C. Осадков выпадает от 100 мм в год на юге до 6000 мм в год на восточных склонах Анд. Климатически и биологически Эквадор чётко делится на четыре части — Коста, Сьерра, Орьенте и Галапагосские острова.
5.реки: Тахо, Дуэро, Сегура, Гвадалквивир, Гвадиана.
озера невели расположены в основном в горах
6. жестколистные вечнозелёные леса и кустарники.
все что знаю, извиняюсь если что то не так