При определении расстояний по градусной сетке по направлению север — юг, необходимо узнать широту северного и широту южного пункта, определить разницу в градусах и умножить на 111,1 км (1° любого меридиана равен 111,1 км).
При определении расстояний по направлению запад — восток необходимо узнать долготу западного и долготу восточного пункта (не забывайте, что крайние восточные точки России имеют западную долготу!), затем определить расстояние между этими пунктами в градусах. Если одинаковая долгота (обе восточные) — определить разницу, если разная долгота (одна — западная, другая восточная) — определить сумму) и умножить на соответствующий показатель для каждой параллели:
на 40° с.ш. — 1° равен 85,4 км;
на 50° с.ш. — 1° равен 71,7 км;
на 60° с.ш. — 1° равен 55,8 км;
на 70° с.ш. — 1° равен 38,2 км
Ну для этого нужно знать как минимум радиус земли в данной местности или к истиному радиусу прибавить высоту над уровнем моря. Ну а потом пустить в ход тригонометрию...
Угол знаете, так вот расстояние между точками на поверхности, между которыми этот угол, равно синусу этого угла. но это совсем прибдиженно и с большой погрешностью и только на малых углах
Конечно есть и проще длина дуги окружности равна L = a x R
где a - угол в радианах, R - радиус земли. А уж как перевести градусы в радианы - это другой вопрос.
или же
L=π r n/180
r - радиус земли ( в среднам равен 6 371 302 м)
n - угол градусной сетки между двумя точками в градусах
π - 3,1416
ответ: ірак
объяснение: ірак розташований на стику середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною африканської (африкано-аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину африканської платформи, месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону загросу. сейсмічність іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. найбільш високосейсмічна зона хребта загрос.
більша частина країни являє собою окраїну африкано-аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. головна частина платформної частини — антекліза рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського у склепінчастій частині антеклізи рутба 2-3 км. месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. зона загросу (на крайньому північному-сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними крейди-палеогену. насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
залізо- загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). родовища належать до осадового і скарнового типів. поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. фосфорити — запаси p2o5 в іраку становлять 5,4 % від світових. ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). найбільші родовища — акашат і ер-рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. розвідані багаті родовища фосфоритів ер-рутба, що містять також уран. сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), ірак займає одне з провідних місць у світі. багаті родовища сірки локалізовані в месопотамському крайовому прогині в районі мосула. родовища сірки — мішрак, ель-фатха і лазага, укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. буровугільні родовища розвідані в районі кіркука, заху і в горах хамрін, бітуму поблизу мосула. виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.