Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) — природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла[1][2]. Академік М. С. Шатський (1905—1960) визначав гірську породу, як парагенезис мінералів[3][4]. Як правило, гірськими породами вважаються лише тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід належать також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.
Природні скупчення мінеральних агрегатів вивчає петрографія (від грецьких слів грец. πετρα — камінь; γραφω — пишу) — геологічна наука, яка вивчає мінеральний склад гірських порід, їх будову, походження, умови залягання, розповсюдження та утворення корисних копалин (руд, вугілля, нафти, газу, солей та підземних вод). Крім того, інженерна геологія вивчає гірські породи як основу фундаментів для будівель і споруд, середовище і матеріал для будівництва, агрономія — як родючі ґрунтоутворювальні породи.
Чеченское озеро Кезеной-Ам считается одним из самых красивых. К тому же это самое большое высокогорное озеро на территории Европы: его протяжённость с севера на юг составляет около двух километров, а с запада на восток – 2,7! Площадь удивительного водоема достигает двух квадратных километров. ... Кезеной-Ам удивляет не только своей красотой, но и прохладой: даже летом температура воды редко поднимается выше 18 градусов. А вот в зимние морозы водоём промерзает до 80 сантиметров. Всё дело в том, что в это озеро впадает много горных рек, самые крупные из них – это Каухе и Хорсум, вода в которых ледяная. 1870 метров над уровнем моря.
Объяснение: