Рельєф
Побудова поверхні материка асиметрична: західну частину займає гірська система Кордильєр, східну - великі рівнини і невисокі гори. Поверхня західної частини материка розташовується на висоті в середньому близько 1700 м, східна близько 200-300 м. Середня висота Північної Америки - 720 м.
Широкий розвиток платформних структур сприяв формуванню великих плоскогір'їв і рівнин у центральній і східній частинах материка. На півночі і північному сході розташовується Лаврентійська височина. На південь від неї, переважно на території США, знаходяться Центральні рівнини, на заході вони поступово переходять у більш високі (500-1500 м) Великі рівнини, що утворюють велике передгір'я Кордильєр. На північ від Великих рівнин розташовується низовина Маккензі.
Центральні рівнини облямовані зі сходу Аппалачами, що витягнуті з південного заходу на північний схід і продовжуються до о. Ньюфаундленд. Гірський рельєф характерний для східних частин Канадського Арктичного архіпелагу і берегових частин Гренландії; у сполученні зі сприятливими кліматичними умовами він сприяв нагромадженню великих льодовиків на півночі материка. Південно-східні краї материка утворюють Берегові низовини, що включають Приатлантичну низовину на сході і Примексиканську низовину на півдні.
Кордильєри включають ряд гірських дуг, витягнутих переважно із північного заходу на південний схід. Східна дуга складається з хребта Брукса, гір Маккензі, Скелястих гір (мис Елберт, 4399 м) і Східних Сьєрра-Мадре. На захід від цих хребтів розташовується пояс внутрішніх плоскогір'їв і плато висотою 1000-2000 м - плоскогір'я Юкон, вулканічне плато Британської Колумбії і Колумбійське плато, плоскогір'я Великий Басейн і плато Колорадо, вулканічне плато і плоскогір'я внутрішньої частини Мексиканського нагір'я. Плоскогір'я здебільшого складаються з плоских столових поверхонь, хребтів і улоговин (Долина Смерті у Великому Басейні - 85 м).
Із заходу пояс плато і плоскогір'їв обмежений системою найбільш високих хребтів Кордильєр. До неї відносяться вулканічна гряда Алеутських островів і Алеутський хребет, Аляскінський хребет, що сягає у вершині Мак-Кінлі висоти 6193 м (найвища вершина Північної Америки), Береговий хребет Канади, Каскадні гори, Сьєрра-Невада і Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьєрра з вулканом Орісаба 320 (5700 м) та інші. На захід від цієї системи розташована смуга знижень, зайнятих або затоками (Кука, Пьюджет-Саунд, Каліфорнійською), або низовинами (долина р. Уілламет, Каліфорнійська долина).
Восточно-Европейская равнина, или Русская равнина — одна из крупнейших равнин земного шара,расположенная в большей, восточной части Европы. Является частью Европейской равнины.
Природные зоны
(С севера на юг) :
Тундра (Север Кольского полуострова)
Тайга (Северная часть Европейской России, не считая Мурманской области; частично Средняя полоса России) .
Смешанные леса (Восточная Украина, Беларусь, средняя полоса России, Верхнее поволжье, Прибалтика)
Широколиственные леса (Польша, западная Украина)
Лесостепи (Среднее поволжье, Юг Центрального Федерального округа) .
Степи и полупустыни (Прикаспийская низменность)
Объяснение:
надеюсь
Давид Ливингстон родился в деревне Блантайр (англ. Blantyre, графство Ланаркшир) в бедной шотландской семье и в 10 лет начал работать на ткацкой фабрике. Он самостоятельно выучил латинский и греческий языки, а также математику. Это позволило ему отложить средства и поступить в Андерсоновский университет (современный Университет Стратклайда), где на протяжении двух лет Ливингстон изучал медицину, после чего получил степень доктора. Ливингстон также посещал курсы теологии в Университете Глазго.