Кратко вспомним климатические характеристики свойственные этим городам.
Калининград - самый западный областной центр Российской Федерации. Климат города переходный от морского к континентальному. Благодаря влиянию Гольфстрима зима теплее, чем в материковых районах Евразии. В середине декабря среднесуточная температура падает ниже 0°C и наступает мягкая прибалтийская зима. Средняя температура в зимний период: декабрь (-0,3°C), январь (-1,5°C), февраль (-1,1°C).
Санкт-Петербург расположен на северо-западе Российской Федерации, на побережье Финского залива и в устье реки Невы. Климат умеренный, переходный от умеренно континентального к умеренно морскому. Влияние циклонов Балтийского моря даёт жаркое, влажное и короткое лето и длинную, холодную сырую зиму. Средняя температура в зимний период: декабрь (-3,7°C), январь (-5,5°C), февраль (-5,8°C).
Новосибирск расположен в юго-восточной части Западно-Сибирской равнины, на обоих берегах реки Оби. находится в континентальной климатической зоне. В его климате в основном проявляется суровая континентальность Азиатского материка, хотя и ощущается смягчающее воздействие Атлантики. Равнинность территории позволяет свободно распространяться как волнам холода с севера, так и волнам тепла — с юго-запада. В связи с этим зимой могут отмечаться как сильные морозы, так и кратковременные оттепели. Климатическая зима в Новосибирске чаще всего наступает где-то со второй декады ноября, а заканчивается в середине марта, и длится в районе около 130 дней. Ноябрь характеризуется образованием устойчивого снежного покрова, который лежит всю зиму. Средняя температура в три центральных зимних месяца: декабрь (-14,0°C), январь (-16,5°C), февраль (-14,8°C).
Волгоград город на юго-востоке европейской части Российской Федерации. Климат умеренно-континентальный. Зима мягкая, с частыми оттепелями, во все времена года возможны резкие перепады температуры. Средняя температура в зимний период: декабрь (-4,7°С), январь (-6,3°C), февраль (-6,6°C).
Сравнив средние показатели температур в зимний период, можно смело заявить, что из перечисленных городов России самые холодные зимы в Новосибирске.
Объяснение:
Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".