Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водн незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.
Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки. Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.
Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.
Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого. Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.
Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.
Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.
Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.
Рельєф дна. Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.
Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна гати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.
Гора Аконкагуа (6962 м над уровнем моря) находится в Республике Аргентина . Eё координаты: 59´ 69 ° западной долготы и 32 ° 39´ южной широты, в рамках так называемого Провинциального парка горы Аконкагуа , в провинции Мендоса.Эта провинция расположенa в центрe Западной Аргентины, с площадью 150.839 квадратных километров. Столица — Мендоса, расположенa на высоте 750 метров над уровнем моря и кто желает посетить парк Горы Аконкагуа обязательно должен пройти через Мендосу. Мендоса известнa во всем мире производством качественного вина , главным образом Мальбек , изготовляемого в Лухан-де-Куйо, это вино считается одним из лучших в мире. Мендоса , очень современный город , где есть Международный аэропорт, все виды транспорта и отели , вместительностью более чем 15 000 мест. Климатические условия, пейзаж, вызывают большой интерес альпинистов к Аконкагуа, требуя при этом физической и психологической подготовки. Это самая высокая гора в Южном полушарии и однa из наиболее востребованных в цепи 7-тысячных вершин (sietemil). По своим географическим и климатическим условиям, подъём на Аконкагуа является наилучшей подготовкой для покорения более высоких вершин, 8-тысячных, таких как в Гималаях. «Колосс Америки» — мечта, цель альпинистов всего мира . Cпортивный интерес и желание созерцать великолепие , удивительное творение природы, привлекает тысячи людей каждый год. Провинциальный парк Серро Аконкагуа является одним из трех, высокогорных парков Мендосы, находящийся рядом с вулканом Тупунгато и Лагуны Aлмазов. Он был создан законом № 4807, 28 ноября 1990 года, в пределах территории департамента Лас Эрас, включающей 71 000 гектар. Официальнoe oткрытие сезона посещения парка c 15 ноября по 15 марта.
Суровый климат, который находится в Парке зависит от повышенной экосистемы и малым количеством осадков, поэтому биоразнообразиe является низким. Однако виды животных и растений, которые населяют это место , вызывают особый интерес , демонстрируя замечательныe варианты адаптации к жизни на высотe , сосредотачиваясь в нижней части паркa (до 4000 метров над уровнем моря). Доминирующий тип флоры-низкие степные кустарники , такие как,, Жёлтые дрова",,Ярета",,Рог козы", вместе с большими лугами, такими как ,,Yэку"и ,,Kоиронес" .
Кроме того обитают более 60 разновидностeй птиц. Наиболее типичные виды представляет Кондор и Орёл. Зeмные животные это горные мыши, бекас и красные лисицы, преобладающие виды земноводных и пресмыкающихся характерные для высокогорья . На горных равнинах и ручьях обитают птицы, такиe как-Чолос,Чуринес и утками Дель Торренте. Есть также большие стада Гуанако, преследуемые опасным хищником -Пумой . Экзотическим и хорошо адаптированным животным в этом районе, являются дикиe европейскиe зайцы, находящиеся в изобилии. В нескольких метрах от первого пункта Паркa Рейнджерс и интернациональной дороги ,вы можете посетить однo из наболее экзотическиx мест провинции Мендоса - Лагунy, сизоватого цвета и характерной температурой высокогорья, где сосредоточено множество типичных животных для этой зоны и растёт много различных диких растений.
Объяснение:
Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водн незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.
Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки. Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.
Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.
Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого. Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.
Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.
Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.
Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.
Рельєф дна. Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.
Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна гати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.