В назовом больте добывают торф, в верховом - сфагнум. Различают торф низинный, переходной и верховой. Низинный торф характеризуется более низким уровнем кислотности: 5,5 - 6,7 рН и большим содержанием гуминовых кислот (32% по сравнению с 5% - в верховом торфе) . В качестве удобрения наиболее ценный - низинный - тот, что образуется в оврагах, по берегам ручьев, на заросших прудах. Он содержит до 4 % азота и 1% фосфора. Верховой торф с возвышенного или ровного рельефа менее богат питательными веществами (1% азота и 0,1% фосфора). Содержит 50—60 % углерода. Теплота сгорания (максимальная) 24 МДж/кг. Используется комплексно как топливо, удобрение, теплоизоляционный материал и др. В зависимости от образования различают верховой торф и низинный торф. Верховой торф получается при разложении сосны, пушицы или сфагнума, при влиянии атмосферных осадков. Верховой торф имеет бурый или коричневый цвет. Добывается из так называемых верховых сфагновых болот. Верховой торф является очень кислым (рН - 3-4) и бедным. Фосфора в верховом торфе мало - менее 0,1 %. Азота в верховом торфе около 1%. Калия в верховом торфе мало - 0,05-0,15%. Верховой торф, как правило, применяют в качестве топлива и теплоизоляционного материала. А также верховой торф используется в качестве мульчи. Низинный торф образуется при разложении зеленого мха, ольхи, осоки, под влиянием грунтовых вод. Низинный торф залегает на болотах, расположенных у подножия склонов и в поймах рек. В низинном торфе содержатся в достаточном количестве все питательные вещества. Низинный торф является слабокислым или нейтральным, иногда щелочным (рН - около 7). Фосфора в низинном торфе значительно больше, чем в верховом торфе - до 1% и более. Азота в низинном торфе - 2,5-3%, иногда - до 4%. Содержание калия в низинном торфе - 0,05-0,15%. Низинный торф используют как удобрение. Скопление торфа на определенной площади в виде однородных или различных по характеру и мощности слоев называется торфяной залежью. Торфяная залежь глубиной в неосушенном состоянии более 0, 7 м представляет геологические запасы торфа.
Объяснение:
максимально коротко написал как смог)
Украи́на (укр. Україна [ukrɑˈjinɑ]) — государство в Восточной Европе. Население, по итогам переписи 2001 года, составило 48 240 902 постоянных жителей[20] и 48 457 102 человек наличного населения[21], по данным государственной службы статистики Украины на 1 января 2016 года — 42 590 900 постоянных жителей и 42 760 500 человек наличного населения[12][13], территория в рамках конституционного устройства[11] страны — 603 549 км²[22], при этом часть её властями Украины де-факто не контролируется. Занимает 32-е место в мире по численности населения, 44 (47)-е по территории и второе после России по территории среди стран Европы.
Столица — Киев. Государственный язык — украинский; широко распространён русский.
Украина — унитарное государство и парламентско-президентская республика. 7 июня 2014 года пост президента занял Пётр Порошенко. Премьер-министр Украины — Арсений Яценюк (с 27 февраля 2014 года)[23]. Страна подразделяется на 27[24]административно-территориальных единиц, 24 из которых являются областями, 1 — автономной республикой[24] и 2 представляют собой города государственного подчинения (Киев, Севастополь[24]).
Граничит с Белоруссией на севере, Польшей, Словакией и Венгрией — на западе, Румынией и Молдавией — на юго-западе,Россией на востоке и северо-востоке. На юге и юго-востоке омывается Чёрным и Азовским морями.
Большая часть верующих исповедует православие.
Объяснение:
Транспортна система — це система взаємопов’язаних складових (людей, які задіяні в транспортному процесі; інфраструктури; транспортних засобів тощо), яка призначена для транспортування будь-кого (будь-чого).
Світова транспортна система
Транспорт – це одна з найважливіших складових виробничої інфраструктури України. Його ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації, піднесення структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічних сфер діяльності, підвищення життєвого рівня населення, забезпечення національної безпеки країни.
Транспорт належить до сфери матеріального виробництва, є його четвертою галуззю (після видобувної, обробної промисловості та сільського господарства) і продовжує виробничий процес, доставляючи продукти від місця виробництва до місця споживання. Продукцією транспорту є сам процес переміщення, який здійснюється за до транспортних засобів як у сфері виробництва, так і у сфері обігу.
Він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу.
Специфіка транспорту, як галузі господарства, полягає в тому, що він сам не виробляє продукцію, а бере учать у її створенні, забезпечує виробництво сировиною, матеріалами, обладнанням і перевозить готові вироби споживачу. Транспортні витрати включаються до собівартості продукції.
Транспорт є важливою складовою частиною ринкової інфраструктури, бо створює умови для формування загальнодержавного й місцевих ринків. Значення транспорту для будь-якої країни, що займає велику територію, дуже велике. Він відіграє в державі важливу економічну та оборонну роль.
Економічна роль транспорту проявляється, перш за все, в тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, виконує неперервну і масову постановку всіх видів сировини, палива і продукції з пунктів виробництва до споживача, а також здійснює розподіл праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва. Без транспорту неможливо раціонально розмістити виробництво,
освоїти нові території і природні багатства. Транспорт – важливий фактор економічної інтеграції країн і розвитку міжнародної торгівлі.
Соціально-політичні функції транспорту виявляються в його здатності здійснювати обмін матеріальними й духовними цінностями між районами, містами, територіями і цим сприяє їх об'єднанню в єдину державу. Транспорт забезпечує вантажні, побутові і туристичні поїздки, а також медичне обслуговування людей, полегшує фізичну працю.
Різноманітне і важливе культурне значення транспорту, перш за все, полягає в тому, що він забезпечує спілкування між континентами, країнами, містами й людьми, та сприяє задоволенню їх естетичних потреб і культурному обміну.
Оборонна роль транспорту виділялася й підкреслювалась завжди. У всі часи він розглядався як один із важливих факторів забезпечення обороноздатності держави. Його функціями є перекидання військ і озброєнь, забезпечення об'єктів тилу і військового виробництва. Він є також важливою частиною багатьох видів військової зброї.Історія розвитку транспорту невіддільна від історії людського суспільства. Причиною цього є те, що без переміщення знарядь та предметів праці й самої людини неможливі ні виробництво споживання, ні яка-небудь інша цілеспрямована діяльність.
Транспорт виник у глибоку давнину. При первіснообщинному устрої потреби в транспорті були мінімальними. Для цього періоду характерні найпростіші транспортні засоби: в'ючні тварини, плоти, човни та ін.
Подальшого розвитку транспорт набув в рабовласницькому суспільстві, де завдяки розвитку землеробства і скотарства, відкриттю методів отримання і обробки металу, проходило збільшення продуктивності праці й одночасно її поділ. Збільшення об'єму продукції уже само по собі потребувало розвитку засобів транспорту. З виникненням приватної власності й поділом людей на класи, стали розвиватись держави, що призвело до збільшення транспортних потреб.
Розселення людей на обширних територіях, зокрема, по берегах річок і морів, будівництво міст, збір податків і данини, поширення обміну та торгівлі, завойовницькі й оборонні війни – усе це сприяло порівняно швидкого розвитку кораблебудування і водного транспорту.
я не погимаю ал рускому язику