Для свого самозбереження суспільство прагне наділити нове покоління необхідними для даного суспільства навичками групового виживання, сформувати такий механізм соціальної адаптації молоді, який би перетворював нове покоління в органічну частину вже існуючого соціуму.
Відомі слова Е. Дюркгейма: якщо пристосувати індивіда до конкретних соціальних умов і сформувати індивідуальний характер у відповідності з основними рисами домінуючого соціального характеру, то людина буде діяти з найбільшою продуктивністю, необхідною і корисною суспільству, тобто буде сформовано "продуктивний характер". Саме тому метою і призначенням соціалізації є формування індивіда, який має ознаки і діє як елемент саме цього співтовариства, який буде в змозі забезпечити збереження і виживання себе як члена цього суспільства і суспільства як свого другого, колективного "Я" у взаємовідносинах з іншими групами.
Молода людина, організовуючи свою діяльність в соціальному просторі і часі, еволюціонує разом із суспільством. Передача в процесі соціалізації суспільного досвіду та знань не тільки уподібнює індивіда групі, що складає інтерес останньої, а й дозволяє йому використовувати цей символічний капітал у власних інтересах. Така подвійність відбиває поєднання конкретних напрямків соціалізації: по-перше, формування індивідуальністю власного зразка, з’ясування своєї ідентичності і, по-друге, само ототожнення з оточенням – іншими людьми, групою, ціннісними моделями. Ця подвійність достатньо умовна і зникає при конкретному розгляді ідентифікації, проте методологічна значимість такого виділення безумовна.
3. Циркуляція - такі течії, що несуть в собі чи холод, або тепло
Приклади течій:
Гольфстрім (тепла)
Течія західних вітрів (холодна)
Аляскова (тепла)
Бенгальська течія (холодна)
Отже, типи - холодні течії та теплі течії
4. По перше:
1) Незалежно від своєї назви, на Тихому океані багато Торнадо
2) Шторми та Бурі
3) Часто виникаючі землетруси (камчатка, аляска, тощо)
4) Багато стискається плит
5) Несе урагани
6) Біля берегів Америки, є навіть діючий вулкан у воді/під водою
7) Втопило багато моряків
8) Багато небезпечних морських істот (можуть "заворушити" океан"
Объяснение:
Удачі!
Структура почвы. Почва бывает структурная и бесструктурная.
Почва всегда состоит из комочков, между которыми есть воздух, необходимый для дыхания корней и через комочки свободно проходит влага. Это есть структура почвы. Только структурная (рыхлая) почва может быть плодородной.
Какова роль гумуса в образовании структуры почвы? Гумус и глинистые частицы почвы склеивают почву в комочки, а кальций придаёт прочность комочкам. Чем больше гумуса, тем лучше структура почвы.
Лучшая структура – зернистая с комочками размером от просяного семени (1 мм в диаметре) до размеров горошины – 10 мм в диаметре. Такую структуру имеют чернозёмы – почвы степей. Если в почве мало гумуса и глинистых частиц, то нет и структуры, такие почвы называют бесструктурными. Бесструктурные (песчаные) почвы малоплодородны.
- А теперь посмотрите на почвенную карту Казахстана (с. 133) Назовите почвы, которые есть на территории нашей республики (серые лесные и лугово-степные, обыкновенный чернозём, южный чернозём, тёмно-каштановые почвы, типичные каштановые почвы, светлокаштановые почвы, бурые почвы, серо-бурые почвы, горные области.
- Ест ли закономерности в размещении почв? Давайте посмотрим с севера на юг по территории Костанайской области и южнее (почвы подвергаются закону широтной зональности, т. К. мы двигались по равнине с севера на юг. В горах почвы подвергаются закону высотной поясности)
- Нарушают закон широтной зональности почвы аллювиальные, в поймах рек, почвы болот, вулканические. Тип почв соответствует типу растительности «Почва – зеркало ландшафта».
В Казахстане – 86% равнины, поэтому почвы равнинного типа.
Типы почв:
Черноземы – до 52 с.ш
Каштановые – между 52-48 с.ш
Бурые и серо-бурые – южнее 48 с.ш
Черноземы
Каштановые.
Бурые и серо-бурые
Используя учебник (стр 136) и схему предложенную учителем описать все типы почв
где расположены 2. какую площадь занимают
(в % и млн.га)
подтипы и их особенности (содержание гумуса в %, где расположены)
Чернозем.
Северный Казахстан
9,5%, 25.5 млн.га
Подтипы – выщелоченные (юг лесостепи, 6-8% гумуса), обыкновенные (степь, 6-8%), южные (степь, 4-6%).
Наши степи разнотравно-типчаково-ковыльные. Докучаев назвал чернозем «Царем почв». Он писал: «Богатство чернозема гораздо более богатств Урала, Сибири, Кавказа. Дороже золота. Русский чернозем, нет таких цифр, чтобы оценить его мощь. Он был, есть и будет кормильцем России»
? Что происходит каждый год с огромной массой травянистой растительности в степи?
Таким образом, получается структура «лучшей губки», по словам Докучаева, где легко движется вода и питательные вещества, а величина гумусного слоя до 1,2 м. (Какие культуры выращиваются?).
Каштановые.
Центральный Казахстан, север Прикаспийской низменности, равнины Восточно-Казахстанской области.
90,6 млн. га, 34 %.
Подтипы: темно-каштановые (умеренно сухие степи, 4.5-3%), каштановые (сухие степи, 4,5-3%), светло-каштановые ( полупустыни, 3-2%)
Почему к югу плодородие уменьшается?
Бурые и серо-бурые почвы.
На юге Казахстана.
44%, 120 млн.га.
2-1 % гумуса, требуется орошение
Докучаев: « Ценна здесь не земля. А вода. Земля, за которую не дают ломанного гроша, как только удается её оросить, стоит баснословные деньги…»
Мелиорация – улучшение земель
Закрепление
- В какой зоне происходит наибольшее накопление гумуса?
- Какие почвы самые плодородные?
В какой зоне происходит накопление солей (полупустынь)
Рефлексия.
Домашнее задание