Амазонка самая полноводная река на Земле, расположенная в Южной Америке. Образуется слиянием рек Мараньон и Укаяли. Длина Амазонки является в научном сообществе дискуссионным вопросом и по различным измерениям составляет: от истока реки Мараньон — около 6400 км[1], от истока реки Апачет — 6992 км[2], от истока Укаяли — около 7100 км[1].
Парана река в Южной Америке, вторая по длине река этого континента (после Амазонки). Протекает в южной части континента по территории Бразилии, Парагвая и Аргентины. Длина собственно Параны (от места слияния Паранаибы и Рио-Гранде) составляет 2570 км, от истока Паранаибы — 3740 км[2]. Площадь бассейна 2 582 672[3] км².
Глобальна зміна клімату, обумовлена "парниковим ефектом", стало нині найважливішою міжнародною і політичною проблемою. "Парниковий" щит, який підтримує температуру поверхні планети, в сучасних умовах достатню для збереження життя, перетвориться на теплову пастку, яка загрожує змінити всю біосферу. Використання в сучасних масштабах викопного палива (вугілля, нафта, природний газ), а також дров може істотно вплинути на екосистеми землі і біосферу в цілому. Вуглекислий газ (СО2) є одним з головних винуватців парникового ефекту, тому що інші відомі "парникові" гази (а їх близько сорока) визначають лише приблизно половину глобального потепління. Встановлено, що вміст вуглекислого газу в атмосфері за останні 100 років збільшилося на 25%. За цей період глобальна температура збільшилася приблизно на 0,60 С. Прогностичні оцінки показують, що до 2030-2040гг. (При подвоєнні вмісту вуглекислого газу) температура підвищиться в цілому на 3-40 С (приблизно на 0,2 - 0,50 С за десятиріччя). Примітно, що шведський фізико-хімік, лауреат Нобелівської премії Сванте Арреніус ще в 1908р. у своїй книзі "Освіта світів" писав: "Якби зміст вугільної кислоти в повітрі подвоїлася, то температура земної поверхні підвищилася б на 40С". Яка прозорливість! Безпрецедентні кліматичні аномалії на всій земній кулі можуть впливати на життя мільярдів людей. Змінами будуть охоплені практично всі напрямки людської діяльності, що викликає глибоку заклопотаність світового співтовариства. Генеральна Асамблея ООН у грудні 1988р. прийняла резолюцію "Збереження глобального клімату для нинішнього і майбутнього покоління людства", в якій зазначається, що проблема зміни клімату зачіпає все людство в цілому і повинна вирішуватися в глобальних масштабах. Також Генеральна Асамблея схвалила заходи щодо створення керівними органами Всесвітньої метеорологічної організації та Програми ООН з навколишнього середовища міжурядової групи експертів для подання скоординованих на міжнародному рівні наукових оцінок масштабів, термінів і потенційних екологічних і соціально-економічних наслідків зміни клімату та реалістичних стратегій відповідальних дій. Доповідь з цих питань був закінчений у серпні 1990р. У рамках міжурядової групи експертів було утворено три робочі групи, одна з яких займалася оцінкою соціально-економічних ефектів глобального потепління і виробленням відповіднихрекомендацій. Потенційні впливу зміни клімату складні і мінливі. Впливу цих змін більш за все будуть піддаватися види діяльності людини, які сильно залежать від кліматичних факторів (сільське, водне, лісове господарство і рибальство). Певні дії будуть випробовувати також транспорт, промисловість, комунальне господарство, будівництво і особливо енергетика.
Гипотеза происхождения Земли и Солнечной системы .
Вопрос о том, как возникла Земля, занимает умы людей уже не одно тысячелетие. ответ на него всегда зависел от уровня знаний людей. Первоначально существовали наивные легенды о сотворении мира некоей божественной силой. Затем Земля в работах ученых приобрела очертания шара, который являлся центром Вселенной. Потом в XVI веке появилось учение Н.Коперника, которое поместило Землю в ряд планет, вращающихся вокруг Солнца. Это был первый шаг в подлинно научном решении вопроса о происхождении Земли. В настоящее время есть несколько гипотез, каждая из которых по-своему описывает ериоды становления Вселенной и положение Земли в Солнечной системе. желаю успеха:)
ериоды становления Вселенной и положение Земли в Солнечной системе. 
Амазонка самая полноводная река на Земле, расположенная в Южной Америке. Образуется слиянием рек Мараньон и Укаяли. Длина Амазонки является в научном сообществе дискуссионным вопросом и по различным измерениям составляет: от истока реки Мараньон — около 6400 км[1], от истока реки Апачет — 6992 км[2], от истока Укаяли — около 7100 км[1].
Парана река в Южной Америке, вторая по длине река этого континента (после Амазонки). Протекает в южной части континента по территории Бразилии, Парагвая и Аргентины. Длина собственно Параны (от места слияния Паранаибы и Рио-Гранде) составляет 2570 км, от истока Паранаибы — 3740 км[2]. Площадь бассейна 2 582 672[3] км².