Казахская национальная одежда — предмет материальной культуры казахов.
Казахскую национальную одежду шьют по древним традициям, учитывая этнические, экономические и климатические условия. По назначению национальная одежда подразделяется на нательную, верхнюю, дождевую, повседневную, торжественную и традиционную. Одежду для торжеств, случаев шили из дорогих тканей. По казахскому обычаю воины перед сражением надевали лучшую, дорогую одежду. К нательной одежде относятся: платье, брюки, жилетки, женский казакин; к верхней одежде относятся: чапан, купи (одежда с подкладкой из верблюжьей, овечьей шерсти или шкур), безрукавки, ичик, дублёнки, шубы; к дождевой относятся: чекмень (домотканый кафтан), каптал (одевается зимой поверх пальто), кебенек, кенеп (одежда из войлока, типа бурки), плащ.
Одежду шили из шерстяных, шёлковых материалов, кошмы, шкур животных. Казахи особо ценили дорогие шкурки куницы, енота, крота, а также жеребячьи, собольи, тигровые шкуры. Подкладками для шуб выбирали ценные дорогие шкуры, называемые «ичик». Снаружи ичики покрывали тканями из дорогих материалов: атласа, шелка, бархата, парчи, велюра, вельвета и т. д. Для украшения меховых шуб пришивали отложные воротники.
Существовало несколько разновидностей чапанов:
для холодного времени шили с подкладкой из свалянной верблюжьей или овечьей шерсти — купи;
лёгкую верхнюю безрукавку из верблюжьей шерсти — чекмень;
мужская одежда из войлока с различными украшениями;
чапаны с теплыми подкладами, стеганные, расклешенные, отороченные мехом.
Широко распространены обработанные дублёнки, шубы, снаружи покрытые дорогой тканью и покрашенные (желто-красной краской, изготовленной из листьев берёзы, сосны, хны, для окрашивания кожи применяли корень ревеня). Толстыми, длинными иголками надстрочными и крестообразными стежками шили каптама тон (тёплую зимнюю одежду поверх пальто), подол которой обшивали оторочкой. Многие шубы шились лицевой стороной из жеребячьих и козлиных шкур. Брюки шили из бархата, плюша, вельвета, пушка, сатина, красного шелка, парчи.
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Объяснение:
вот, читайте в объяснений!
Объяснение:
Предмет материальной культуры казахов. Казахскую национальную одежду шьют по древним традициям, учитывая этнические, экономические и климатические условия.