Кольорова металургія — комплексна складова промисловості, яка включає видобуток руди, її збагачення й виробництво різноманітних кольорових металів та їх сплавів. До кольорових металів, зокрема, належать алюміній, титан, магній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель, золото, платина. Вони використовуються в електроніці, авіабудуванні, робототехніці та електроенергетиці.
Технологія виробництва кольорових металів має свої особливості. Вони пов’язані з низькою концентрацією кольорових металів у руді порівняно із залізною (у багатих залізних рудах вміст кольорових металів становить понад 57%, у рудах кольорових металів — лише кілька відсотків), а також наявністю в руді кількох металів. Наприклад, для отримання міді використовують руди із вмістом основного металу в середньому 2—3%. Перевозити їх далеко недоцільно. Тому виплавка міді здійснюється поблизу місць видобутку. Спочатку мідні руди збагачують й отримують мідний концентрат із вмістом металу 35%. Потім відбувається плавка та продування в конверторі для отримання чорнової міді, останній етап — очищення від домішок (рафінування). При застосуванні спеціальної технології з мідної руди можна отримати й деякі інші кольорові метали.
Алюміній не можна виробити шляхом плавлення руди в печі. Руду (найчастіше це боксити) спочатку переробляють у глинозем, а потім із нього отримують чистий алюміній. Цей процес базується на використанні електроенергії великої потужності. Тому алюмінієві заводи будують поряд із джерелами дешевої електроенергії — найчастіше гідроелектростанціями. Отже, на розміщення підприємств із виробництва алюмінію, як й інших легких металів (наприклад титану), найбільше впливає енергетичний чинник. Для важких металів необхідна велика кількість палива.
выполняет роль преграды для ближнего ультрафиолета, обеспечивая безопасность для живых организмов. Это обусловлено тем, что защитный барьер планеты Земля обладает экранирующими свойствами, отражает УФ-излучение.