есть и те и эти.
Центры действия атмосферы в северном полушарие
I. Постоянные центры действия атмосферы (в течение всего года)
1. Исландский циклон (минимум).
2. Азорский антициклон (максимум).
3. Северотихоокеанский (гонолульский) антициклон.
4. Гренландский антициклон.
II. Зимние центры действия атмосферы.
1. Алеутский циклон (Алеутская депрессия).
2. Средиземноморский циклон.
3. Азиатский (сибирский) антициклон.
4. Североамериканский (Канадский) антициклон.
III. Летние центры действия атмосферы.
1.Южноазиатский циклон.
Североамериканский циклон.
Болота виникають при заростанні озер. Спочатку на дні озера відкладаються мул, пісок, рештки рослин. Озеро поступово міліє. Підводна рослинність змінюється надводною, вологолюбною, що вкриває всю його поверхню. Коли ці рослини відмирають, їхні рештки відкладаються на дні. З часом вони нагромаджуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото.
Причиною утворення боліт є надмірне зволоження, a які ж типи боліт ми знаємо і де вони поширені.
Верхові– Лежать на підвищених ділянках – здебільшого вододілах. Живляться вони атмосферними опадами, тому ці болота бідні на мінеральні речовини. Рослинність, що росте там, невибаглива: пригнічена сосна, журавлина, пухівка, сфагнові мохи.
Объяснение:
Надіюсь !
Яго пагрузілі ў крытую брызентам машыну вечарам, перад захадам сонца. У намордніку. Грузілі ваенныя - узялі ўчацвярых адумыслую мядзведжую клетку, абабітую металічнымі лістамі, у якой ён сядзеў, паднялі па легарах у кузаў, працягнулі па падложцы і паставілі ля самай кабіны. Двое ваенных селі ў кузаве на адмысловых, прывінчаных да падлогі сядзеннях, двое палезлі ў кабіну, да шафёра.
Разам з ім, Арчыбалам, пагрузілі ў кузаў кавуны ў мяшку - ён добра чуў нюхам, - бліскучыя на святле бутэлькі ў скрынцы, з якой пахла гарэлкай, - пах гарэлкі ён вельмі любіў; салдаты доўга бразгалі цынкавымі вёдрамі і бляшанкамі, і цяпер, калі ён, Арчыбал, астаўся адзін у клетцы, сярод паху тырсы - пілавіння з пяском - з манежа, якой ён прапах сам, бензіну, каўбасы, батонаў, рафінаду, пячэння, яблык, шакаладных цукерак; лавіў носам пах мёду - густы, здавалася, не той са слоікаў, які яму давалі ў цырку, а з лесу, што ў асінавых дуплах, якім пахла некалі маці, і ад гэтага ў яго пяршыла ў горле, круцілася галава і хацелася хутчэй на волю, якую ён нанава пачуў сваім мядзведжым нутром толькі цяпер, калі бразнулі дзверцы ў машыне і загудзеў матор. У душы ў яго як усё роўна што азвалася - далёкае і вабнае.