М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
berrrdi
berrrdi
15.10.2022 10:45 •  География

Найбільшою європейською тнк на ринку чорних металів є

👇
Ответ:
tatu261
tatu261
15.10.2022

Міттал Стілл

Объяснение:

4,7(12 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
koookBook
koookBook
15.10.2022
Гипотеза о существовании антарктиды связана с именем древнегреческого и астронома к. птолемея, жившего в i-ii вв. нашей эры. тогда родилось предположение, что соотношение площадей суши и моря в северном и южном полушариях должно быть примерно одинаковым. на протяжении многих веков эта гипотеза не находила подтверждения. в 1774-1775 гг. мореплаватель джеймс кук, совершая кругосветную экспедицию, проник в антарктические воды гораздо южнее своих предшественников. но пробиться сквозь холод и льды к материку так и не смог. путешествием дж. кука окончился первый период открытия и исследования антарктиды — период предположений о существовании антарктиды. второй период завершился открытием антарктиды. честь открытия континента принадлежит морякам — первой антарктической экспедиции 1819-1821 гг. на шлюпах “восток” и “мир­ный” под командованием ф. ф. беллинсгаузена и м. п. лазарева. непосредственное открытие побережья антарктиды произошло 28 января 1820 года. третий период начинается с изучения антарктических вод и побережий. в течение многих десятилетий к берегам антарктиды отправляются корабли исследователей ряда стран. в 1882-1883 гг. впервые были проведены исследования антарктиды по согласованной программе первого международного полярного года. четвертый период изучения антарктиды начинается с первой зимовки на материке норвежца к. борхгревинка в 1898 г. на берегу залива робертсон у мыса адэр. этот этап завершился покорением южного полюса в 1911-1912 гг. экспедиция роберта скотта пошла к полюсу от западного края моря росса — от залива мак-мердо — на шотландских пони и лыжах. экспедиция, руководимая опытным полярным исследователем руалом амундсеном, отправилась на собачьих от восточного края моря росса — от китовой бухты. норвежская экспедиция первой достигла южного полюса 14 декабря 1911 года, и ее участники успешно вернулись на побережье и отплыли на родину. р. скотт пришел к южному полюсу с четырьмя товарищами на лыжах спустя 35 дней — 16 января 1912 г. на обратном пути р. скотт и его спутники погибли от истощения и холода… особым образом помирила соперников в трагической гонке к южному полюсу: там сейчас постоянно работает американская научная станция “амундсен-скотт”. среди исследователей антарктики следует упомянуть также австралийца д. моусона и э. шелктона, а также американские экспедиции 1928-1930, 1933-1936, 1939-1941 гг. под руководством р. бэрда. после второй мировой войны начинается современный этап исследований антарктиды в рамках программы международного года (1957-1958 гг.) . по этой программе нашей стране отводилось исследование восточной антарктиды — самой труднодоступной и неисследованной части материка. первая комплексная антарктическая экспедиция (1955-1956 гг.) , возглавляемая м. м. сомовым, вышла на дизель-электроходе “обь” из калининградского порта и основала на берегу антарктиды научную станцию “мирный”. в последующие годы были созданы и другие станции внутри континента и в прибрежных районах: “восток”, “полюс недоступности”, “пионерская” и другие. центр советских антарктических исследований был перенесен на станцию “молодежная”, где природные условия менее суровы, чем в районе мирного. в 1959 г. 12 государств, в том числе аргентина, австралия, , сша, япония и другие, заключили международный договор об антарктиде, по которому запрещается использовать континент в военных целях, предусматривается свобода научных исследований и обмен информацией о результатах работ научных станций и экспедиций. до сих пор этот договор соблюдается, и антарктиду образно называют “мате­риком науки и мира”. по результатам исследований отечественных и иностранных ученых мы имеем теперь точные представления об особенностях природы антарктиды.
4,8(96 оценок)
Ответ:
Dovakin270
Dovakin270
15.10.2022

Відповідь:

Відхо́ди — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності та не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [1]. Відходи також є об'єктом права власності . Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої.

Винятком із зазначеної категорії речовин є невловлювані газоподібні речовини, що викидаються безпосередньо у повітря, наприклад, діоксиди вуглецю та азоту, аерозольні димові часточки, а також речовини, в основному розчинні, що скидаються із стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця).

Пояснення:

Класифікація промислових відходів

Класифікувати тверді промислові відходи можна за такими ознаками:

за галузями промисловості (відходи паливної, металургійної, хімічної та інших галузей);

за конкретними виробництвами (відходи сіркокислотного, содового, фосфорокислотного та інших виробництв);

за агрегатним станом (тверді, рідкі, газоподібні);

за горінням (горючі та негорючі);

за методами переробки;

за можливостями переробки (вторинні матеріальні ресурси (ВМР), що переробляються або плануються надалі перероблятися, і відходи, що на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно);

за рівнем небезпеки (промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки).

Відходи сфер виробництва і сфери споживання залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик усієї маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки:

Перший — надзвичайно небезпечні

Другий — високонебезпечні

Третій — помірнонебезпечні

Четвертий — малонебезпечні

Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляється технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195-93, дія якого поширюється на 10 країн СНД.

Тверді побутові відходи (ТПВ). До твердих побутових відходів відносять картон, газетний, пакувальний або споживчий папір, всіляку тару (дерев'яна, скляна, металева); предмети та вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, текстилю та інших матеріалів, що вийшли з ужитку або втратили споживчі властивості; зламані або застарілі побутові прилади, — сміття, а також сільськогосподарські та комунальні харчові відходи[1]. В Україні сортують 4 % побутових відходів, решту спалюють або вивозять на сміттєзвалище.

рідкі побутові відходи (стічні води, фекалії)

Також є відходи які не можна викидати на смітник це:

Батарейки

Люмінісцентні лампи  зважаючи на вміст у них ртуті, належать до надзвичайно небезпечних відходів. Один грам цієї речовини здатний забруднити понад 3 300 000 куб. м повітря. При цьому у кожній лампі міститься приблизно 4 мл ртуті. Потрапляючи в організм людини ця речовина сильно вражає нервову систему, нирки, печінку.

Скляні градусники  які також містять смертельно небезпечну для здоров’я ртуть, приймають за певну плату на утилізацію спеціалізовані підприємства. Примітно, що термометри радянського зразка мають до 500 мг ртуті.

Невикористані ліки або ліки з вичерпаним терміном, які містять потужні хімікати, можуть забруднити ґрунт, воду або ж повітря. Утилізацією такого типу сміття займаються певні організації або власне аптеки.

Побутова електроніка

Побутова техніка (холодильники, кондиціонери і т.д.), до складу якої входять охолоджувачі, утеплювачі та інші речовини, які завдають непоправної шкоди довкіллю, необхідно здавати на утилізацію спеціалізованих організаціям.  

Невикористані феєрверки або те, що від них залишилося, ні в якому разі не можна викидати на смітник. Такі відходи можуть утилізувати пожежники.

Пластикові запальнички навіть з невеликою кількістю пального можуть легко займатися. Частково використані або бутанові запальнички необхідно здавати у спеціальні центри утилізації побутових відходів.

Шини, які теж завдають чимало шкоди довкіллю, теж необхідно здавати на переробку.

Фарби, розчинники, а також вимазані у них щітки та пензлики можуть стати причиною пожежі на сміттєзвалищі та потрапляння токсичних речовин у повітря. Такі відходи краще здати до центру переробки небезпечних побутових відходів.

Клеї та лаки, які містять розчинники та інші токсичні речовини, не можна викидати на смітник у рідкому стані. Такі відходи необхідно висушити або віднести до центру утилізації побутових відходів.

Надіюсь хватить для міні проекту

Бажаю удачі!!!

 

4,4(22 оценок)
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ