Яманта́у (башк. Яман тау — «плохая (злая) гора») — высшая точка Южного Урала. Расположена в Белорецком районе Республики Башкортостан Российской Федерации. Высота над уровнем моря — 1640,4 м[1]. В 2 километрах к юго-востоку расположена вершина Малый Ямантау (1512,7 м). Находится на территории Южно-Уральского заповедника.Башкиры зачастую вкладывали прикладной смысл в название географических объектов. Название «злая гора», вероятно, вошло в обиход, поскольку склоны горного массива заболочены и завалены курумником, что не позволяло пасти скот. Также бытуют верования местных башкир о том, что лошади умирали во время похода на эту гору, а на склонах горы водилось много медведей.
Відповідь:
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі. Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці. Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Пояснення: