ответ ниже
Объяснение:
История металлургии Урала выделяется историками и экономистами в отдельный этап истории промышленности России и охватывает промежуток от IV тысячелетия до н. э. до наших дней. С историей уральской металлургии связано возникновение сущности горнозаводского округаПерейти к разделу «Горные заводы». География уральской металлургии охватывает территории современных Пермского края, Свердловской области, Удмуртской Республики, Республики Башкортостан, Челябинской и Оренбургской областей.
Мартеновский цех Кушвинского завода, начало XX века
Отправка каравана по Чусовой, 1893 год
В поздней истории металлургии Урала выделяют периоды становления и развития промышленных металлургических центров в начале XVIII века, бурное экстенсивное развитие и строительство более двухсот вододействующих заводов в течение XVIII — первой половины XIX века[3] до отмены крепостного права, резкое падение темпов производства в начале XX века с последующим восстановлением и ростом к 1913 году. В XX веке после восстановления от упадка, вызванного Революциями и Гражданской войной, уральская металлургия оказывала стратегическое влияние на обеспечение обороно СССР в Великой Отечественной войнеПерейти к разделу «Вторая мировая война». В XXI веке развитие металлургических предприятий Урала связано с образованием вертикально-интегрированных компаний полного цикла.
К основным вехам развития технологий получения металлов на Урале относят переход от старокричного производства железа к контуазскому и пудлинговому[4] во второй половине XIX века, позднее освоение горячего дутья в конце XIX века, переход на минеральное топливо и внедрение паровых машин, освоение мартеновского и бессемеровского получения стали в начале XX века.
Густота населення країни 2015 року становила 4 особи/км² (228-ме місце у світі). Більшість населення країни тяжіє до смуги завтовшки 300-км вздовж американського кордону. Найнаселеніші провінції: Онтаріо, Квебек і Британська Колумбія.
Канада відноситься до країн із відносно високими темпами приросту населення (1,4 % на рік).
В минулому важливим чинником зростання населення Канади була імміграція. За 1901-1911 рр. до Канади прибуло 1,76 млн. осіб, у період між переписами 1951 і 1961 років Канада прийняла 1,5 млн. осіб. В подальшому рівень імміграції зменшився і у 2004 році становив лише 6 осіб на 1000 жителів.
Середня тривалість життя жінок становить 81 рік, чоловіків - 74 роки.
Канада заселена рідко і нерівномірно. На 1 км2 припадає 3,1 особи, в обжитих районах — до 120 осіб. Понад 90 % населення зосереджено на півдні країни, у прикордонній смузі зі США. Найвищою концентрацією населення виділяються приозерна частина держави і долина ріки Св. Лаврентія, найменшою - північна частина Канади.
У Канаді переважає міський тип розселення: 78 % населення країн проживає у містах і агломераціях. Половина канадців розміщується у трьох урбанізованих районах: у приозерному краю з центром у Торонто, у провінції Квебек з центром у Монреалі і біля Тихого океану в ареалі Ванкувер - Вікторія. Найбільшими містами Канади є Торонто (4,5 млн. осіб), Монреаль (3,3 млн. осіб), Ванкувер (1,8 млн. осіб), Оттава (1,1 млн. осіб), Едмонтон (840 тис. осіб), Калгарі (754 тис. осіб). Рівень безробіття сягає 10,3 %.
Серед етнічних груп переважають британці - 40 % і французи - 27 %.
Офіційні мови у Канаді – англійська та французька. Перша є рідною для 59% жителів країни, друга – для 23%. Решта мешканців Канади розмовляють на італійській, німецькій, українській, португальській мовах, а також на різних мовах індіанських і інуїтських народів. Неписьменність становить менше 5%.
1 - Черноземные почвы являются менее плодородными почвами мира.
2 - Горный рельеф накоплению гумуса.
3 - Черноземы распространены в Южной Америке и Австралии.
Объяснение:
Вроде бы верно. Если не верно, то пишите. У меня показывает верно