На суходолі вода знаходиться практично скрізь. Навіть у пустелях, де немає постійних водойм на поверхні, вода трапляється на великій глибині. Воду утримують льодовики гір, багаторічна мерзлота Сибіру, вода є в атмосфері. Та найчастіше, говорячи про води суходолу, ми маємо на увазі річки, озера, болота. Людина навчилася створювати водойми на суходолі. Рукотворні річки — канали, водосховища. Річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота та штучні водойми — все це води суходолу.
Волинська область розташована в межах двох ландшафтних зон: мішаних лісів і широколистяних лісів. Основними фізико-географічними особливостями ландшафтів області Волинського Полісся є наявність крейдових порід, рівнинність, значний розвиток льодовикових форм рельєфу, карсту, високе залягання ґрунтових вод, розвинута річкова мережа, заозереність, перезволоженість і заболоченість, широкий розвиток долинних ландшафтів. Ландшафти Волинської височинної області характеризуються як рівнинні та горбисті природно-територіальні комплекси, які виникли серед широколистяних і хвойно-широколистяних лісів де, крейдові відклади, перекриті суцільним плащем лесових утворень на яких сформувались ґрунти чорноземного типу під трав’яною рослинністю та сірі опідзолені під широколистяними, дубово-грабовими лісами.