Осадові гірські породи утворились з продуктів руйнування будь-яких гірських порід, які випали в осад на поверхні землі або на дні водоймищ без участі або за до живих організмів і поділяються на:
Теригенні (уламкові) — вид осадових відкладів світового океану. Геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи. Розрізняють такі їх різновиди:
Алювіальні — незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеня обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій, пісок, суглинок, глина);
Пролювіальні — відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання зі схилів продуктів вивітрювання;
Делювіальні — продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів висот внаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками і талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту (соліфлюкція);
Елювіальні — це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи так звану кору вивітрювання;
Гляціальні — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане із сучасними або стародавніми гірськими льодовиками й материковими покривами;
Органогенні (біогенні) — осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Поділяють на морські і континентальні. Розрізняють:
Африка африка - второй по площади материк, ее площадь с островами 30,3 млн км2. африка расположена примерно симметрично относительно экватора: ее северная точка лежит около 37° с.ш., южная около 35° ю.ш. симметрия нарушается тем, что в северном полушарии континент примерно вдвое шире. часть африки лежит между тро-пиками. материк омывается атлантическим океаном на западе и средиземным морем этого океана на севере, а на востоке индийским океаном. по суше африка соединена с юго-западной азией узким суэцким перешейком, который в xix веке пересечен судоходным суэцким каналом. береговая линия африки мало изрезана. на востоке выступает полуостров сомали, на западе в материк вдается гвинейский залив; крупный остров у берегов африки один: мадагаскар. то, что африка лежит в сравнительно низких широтах в северном и южном полушариях, предопределяет симметричную относительно экватора систему климатических поясов - от экваториального до субтро-пического - и природных зон - от влажных экваториальных лесов до вечнозеленых лесов и кустарников средиземноморского типа. высотная поясность распространена преимущественно на востоке африки и в горах атлас на северо-западе. протяженность африки север — юг: 37 гр. + 35 гр. = 72 гр. так как длина дуги меридиана в 1 градус равна 111 км., то протяженность материка составит: 111 км. 72 = 7992 км. протяженность материка запад – восток: 52 гр. + 18 гр. = 70 гр. так как по экватору длина дуги в 1 градус равна 110 км., то длина материка будет равна: 110 км. 70 = 7700 км.
Вградусах- с-ю=43 з-в=47 в километрах- с-ю=около 5212 з-в=около4800 как получается: 1)в градусах : находишь крайние точки на карте, смотришь их координаты(в с-з широту, в з-в долготу), и вычитаешь из большего меньшее. 2)с-ю в километрах : сначала рассчитаем длину 1 градуса мередиана : s=pr/180, где s=искомая длина, r=радиус земли, р=число пи(3,14). s=110 км теперь умножим s на число градусов, уже нами найденное для с-ю(a), и получим c-ю в километрах(s) s=sa=110*43=около 5212 3)з-в в километрах вычисляется с линейки и масштаба : измеряем расстояние от 2 точек с разничей в долготе в полученное нами значение(47=б) в сантиметрах, и умножаем это на количество километров в 1 сантиметре(по масштабу)(l) s=бl. а вообще протяженность: - с севера на юг по70 з. д.-7350 км -с запада на восток по 10 ю. ш. -465км; - протяженность южной америки с севера на юг больше, чем с запада на восток
Осадові гірські породи утворились з продуктів руйнування будь-яких гірських порід, які випали в осад на поверхні землі або на дні водоймищ без участі або за до живих організмів і поділяються на:
Теригенні (уламкові) — вид осадових відкладів світового океану. Геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи. Розрізняють такі їх різновиди:
Алювіальні — незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеня обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій, пісок, суглинок, глина);
Пролювіальні — відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання зі схилів продуктів вивітрювання;
Делювіальні — продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів висот внаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками і талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту (соліфлюкція);
Елювіальні — це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи так звану кору вивітрювання;
Гляціальні — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане із сучасними або стародавніми гірськими льодовиками й материковими покривами;
Органогенні (біогенні) — осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Поділяють на морські і континентальні. Розрізняють:
Фітогенні (каустобіоліти, діатоміти та ін.);
Зоогенні (вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити);
Змішаного походження (трепели й опоки);
Объяснение: