Объяснение:
Черной металлургии
Машиностроения
Сделай лучшим
Африка
Давні римляни використовували назву лат. Africa terra («земля Afri» або «Afer») для північної частини континенту (територія сучасного Тунісу). Походження Afer, можливо, від арабського слова, що означає «пил»; племені Afridi, що знаходиться у Північній Африці навколо області Carthage; від грецького aphrike — «без холоду»; від латинського aprica — «сонячний».
Америка
Походження терміну Америка спірне. За найпопулярнішою теорією, назва походить від латинізованого імені дослідника Амеріго Веспуччі, Americus Vespucius, що перетворилося на Америку, слово жіночого роду. Жіночий рід був обраний відповідно до закінчення всіх інших відомих на той час континентів: Азія, Африка і Європа.
Азія
У ранні часи термін «Азія» відносився лише до маленького регіону, відомого сьогодні як Анатолія (частина Туреччини). Пізніше ця назва стала означати набагато більшу область землі, з якою її пов'язують сьогодні. Етимологію слова можна тільки припускати. Найбільш можливе походження від семітського кореня «Asu», що означає «сходження» чи «світло» по відношенню до сонця. Таким чином Азія означає «Східна Земля».
Австралія
Назва країни походить з лат. terra australis incognita, що означає південна невідома земля. Територія була названа так ранніми європейськими дослідниками, які вірили, що австралійський материк був набагато більшим, ніж вони поки відкрили. Мандрівник Метью Фліндерс (1774–1814), який першим досліджував австралійський берег і зробив його карту, використав термін Австралія у своїй роботі «Подорож до Terra Australis». Попередні голландські дослідники використовували терміни як Australisch, так і Нова Голландія (Nova Hollandia).
Європа
Слово «Європа» стосувалось тільки маленької області на території сучасної Фракії у Туреччині. Згодом ця назва стала означати цілу частину світу. Остаточна етимологія грецького слова «Europa» невідома. Проте найбільш можливе походження від семітського кореня «Ereb», який означає «темрява» чи «захід» стосовно західного місцерозташування області відносно Месопотамії, Левантійського узбережжя, Анатолії та Босфору. Таким чином, слово означає «Земля заходу сонця» чи «Західна земля».
Антична цивілізація пропонує народну етимологію. У давньогрецькій міфології Європа була дочкою фінікійського короля Агенора. Коли Зевс побачив її, він перетворився на ніжного білого бика й наблизився до неї та її друзів. Вона забралась на спину бика і вони попливли до острова Крит, де вона закохалась у Зевса і мала від нього трьох синів (Міноса, Радаманта і Сарпедона, перші два разом з Аяксом були трьома суддями підземелля).
Объяснение:
Люди добрые очень но чтоб правильно
ответы развернутые
Что составляет комплект мужской одежды?
• Какие виды головных уборов носили казахские женщины?
• В чем особенность обуви кочевников XVIII века?
• Что является обязательным атрибутом мужской и женской одежды?
• В чем заключается уникальность национальной оджеды казахов?
Текст 3. Одежда.
В народном костюме казахов отразились древние традиции, связанные с этническими, экономическими и климатическими условиями. Одежда изготовлялась из сукна, шерстяных и шелковых тканей, войлока и мехов. Особой ценностью у казахов пользовались шкуры куланов, сайги и тигров, меха енота, соболя, куницы, горностая. Из шкур шились шубы -"тон". Штаны шились из замши, сукна, армячины, украшались богатой вышивкой. Основным видом мужской и женской верхней одежды был халат - "шапан", шившийся из шерстяных и шелковых тканей.
Комплект мужской одежды состоял летом из нательной рубахи, штанов и распашного халата, женской - из туникообразного платья - "койлек" и безрукавки - "жениз камзол". Для изготовления женской одежды использовались хлопчато-бумажные, шелковые ткани и бархат.
Мужские и женские головные уборы отличались многообразием. Наиболее старинный и традиционный мужской головной убор - "калпак" из тонкого войлока. Весной и осенью казахи носили шапки - "борик", круглые по форме с высоким конусообразным верхом, обязательно отороченные мехом. Зимние шапки-треухи назывались "тымак". Борик девушки украшался подвесками и перьями филина, цапли или павлина. Летние легкие шапочки из бархата или парчи - "такия" украшались пучками перьев, вышивкой серебром и золотом.
Из женских головных уборов наиболее оригинальным и богатым был свадебный убор - "саукеле" - высокий, конусообразный, украшенный золотыми и серебряными монетами, кораллами и жемчугом, диадемами и подвесками. С рождением первого ребенка молодая женщина носила головной убор из белой ткани- "кимешек".
Мужская и женская обувь также отличались разнообразием. Мужские сапоги на очень высоких каблуках с голенищем выше колен назывались "шонкайма етик", мягкие сапоги с загнутым кверху носком, легкие, удобные для верховой езды - "6ip така".
Женская обувь отличалась от мужской изяществом, богатым орнаментом. Повседневной обувью были туфли - "кебис". Богатые женщины носили орнаментированные сапоги, туфли на высоких каблуках из зеленой кожи, украшенные узорным шитьем и серебряной инкрустацией.
Обязательной деталью казахского костюма были пояса из кожи, бархата, шерсти и шелка. Пояса из кожи украшались тиснением, фигурными накладками из серебра с инкрустацией полудрагоценными камнями, резными костяными пластинами. У юношей пояса не были наборными и не имели подвесок. Женские пояса были более широкими и нарядными и шились в основном из шелка и бархата.
Объяснение:
2, 3, 6