Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року .
Климат оказывает исключительно большое влияние на жизнь и хозяйственную деятельность людей. на территории россии нет таких районов, где бы климатические условия служили непреодолимым препятствием для жизни и хозяйственной деятельности человека. человек приспосабливается (адаптируется) к неблагоприятным природным условиям. в значительной мере ему в этом развитие современного производства, техники, совершенствование способов защиты от неблагоприятных природных условий. конечно, с увеличением суровости климата резко возрастают материальные затраты на обеспечение в этих районах нормальных условий для жизни и хозяйственной деятельности людей. климат должен учитываться при строительстве, при работе транспорта, но особенно он важен для сельскохозяйственного производства, для которого является одним из важнейших ресурсов. поэтому большой интерес представляет производственная оценка климата, т. е. установление степени соответствия климата тем требованиям, которые предъявляются определенным видом деятельности или направлением хозяйства. особенно большое значение имеет оценка климатических ресурсов для сельского хозяйства, т. е. агроклиматическая оценка. агроклиматические ресурсы — это свойства климата, обеспечивающие сельскохозяйственное производство. определяющими для произрастания сельскохозяйственных культур являются тепло и влага, а также их соотношение, поэтому при агроклиматической оценке и районировании важнейшими показателями являются продолжительность периода со среднемесячной температурой свыше 10°с (периода активной вегетации) , сумма температур за этот период и соотношение тепла и влаги (коэффициент увлажнения) . изменение всех этих показателей на территории россии колеблется в довольно широких пределах, что обеспечивает возделывание весьма разнообразных сельскохозяйственных культур: от льна-долгунца до чая, от подсолнечника и сахарной свеклы до риса и сои, хотя многие из них могут выращиваться лишь на небольших площадях. при хозяйственном (и особенно сельскохозяйственном) освоении территории необходимо учитывать не только климатические ресурсы, но и неблагоприятные климатические явления, такие как засухи и суховеи, ураганы и пыльные бури, заморозки в вегетационный период и сильные морозы зимой, град и гололед, туманы и гололедицу. недаром большинство пахотных угодий россии относят к зоне рискованного земледелия. климат сыграл, , роль в последовательности освоения и заселения обширной территории россии. с точки зрения природно-климатических условий на территории россии выделяют пять зон: от крайне неблагоприятной до наиболее благоприятной. районы с наиболее благоприятными для здоровья человека климатическими условиями используются для оздоровительных целей, здесь климатические курорты. температура –один из важных абиотических факторов, влияющих на все функции всех живых организмов. температура на земной поверхности зависит от широты и высоты над уровнем моря, а также времени года. для человека в легкой одежде комфортной будет температура воздуха + 19…20с, без одежды - +28…31с. что происходит с человеческим организмом, когда температурные параметры изменяются? в этом случае он вырабатывает специфические реакции приспособление относительно каждого фактора, то есть адаптируется. адаптация–это процесс приспособления к условиям среды.
Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року .
Чисельність
▼44,03 млн осіб
Густота
▼74,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції
2,25 ‰
Природний приріст
▲-0,41 %
Народжуваність
▼10,3 ‰
Смертність
▼14,4 ‰
Смертність немовлят
▼8,12 ‰
• до 14 років
▲15,3 %
• 15–64 років
▼68,9 %
• старіші за 65 років
▲15,8 %
Середня тривалість життя
▲72,1 року
• чоловіків
▲67,4 року
• жінок
▲77,1 року
загалом
0,86 чол./жін.
при народженні
1,06 чол./жін.
до 15 років
1,06 чол./жін.
15–64 років
0,75 чол./жін.
після 65 років
0,5 чол./жін.
Нація
українці
Найбільший етнос
українці
Нацменшини
росіяни, білоруси, кримські татари, молдовани
Офіційна
українська
Також у побуті
російська, кримськотатарська, румунська, угорська