Вулканы- это места выхода под давлением на поверхность магмы в виде лавы или плюмикса базальтовых пород литосферы.
Появляются вулканы на местах плюмов (истончения поверхности Земли) или в местах активности литомсферных плит (спрединг, рифтинг).
Извержение вулкана, называющееся эрупцией, иногда приводит к серьёзным стихийным бедствиям, например, извержение Везувия, уничтожившее целый город Помпею, которое описал древнегреческий политический деятель Плиний Младший. Эрупция вулкана, как уже было сказано, сопровождается, выбросом лавы, которая, в свою очередь, стекая по экспозиции вулкагических склонов застывает и, со временем, создаёт новые горные породы, что позволяет вулкану расти.
Вулканы бывают подводные и находящиеся на суше. Извержения подводных вулканов приводят к образованию вулканических осторов или атоллов, которые представляют собой бывшие жерла стратовулканов. Гейзеры - это почти те же вулканы, но извергают они горячую артезианскую воду в местах её близкого залегания к астеносфере, она нагревается и под давлением выстреливает на поверхность. Самые известные гейзеры находятся в национальном парке США Йеллоустоун, В Исландии, на Камчатке
Етнос— стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біологічну складову , мову, культуру, усвідомлення власної єдності та відмінності від інших етносів. Важливі умови формування етносу — спільність мови та території . Але й територіально роз'єднані групи одного етносу можуть тривалий час зберігати свою національну самобутність, яка виражається у звичаях, народному мистецтві, релігії, нормах поведінки, обрядах, специфічних нормах господарського життя тощо.Основні умови виникнення етносу, територія і мова, згодом виступають в якості його основних ознак. Додатковими умовами складання етнічної спільності можуть служити спільність релігії, близькість компонентів етносу в расовому відношенні або наявність значних метисних груп. При цьому етнос може формуватися і з різномовних елементів, складатися і закріплюватися на різних територіях в процесі міграцій. В умовах ранніх далеких міграцій Homo sapiens з Африки і сучасної глобалізації все більшого значення набувають етноси як культурно-мовні спільноти, що вільно переміщаються по всій території планети.
У ході етногенезу, під впливом особливостей господарської діяльності в певних природних умовах і через інші причини, формуються специфічні для даного етносу риси матеріальної і духовної культури, побуту, групових психологічних характеристик. У членів етносу з'являється загальна самосвідомість, чільне місце в якій посідає уявлення про спільність їх походження. Зовнішнім проявом цієї самосвідомості є наявність спільної самоназви — етноніма. Сформована етнічна спільність виступає як єдиний соціальний організм, що самовідтворюється шляхом переважно етнічно однорідних шлюбів і передачі новому поколінню мови, культури, традицій, етнічної орієнтації.
Объяснение: