Объяснение:
Земледелию благоприятствуют умеренно жаркое лето, довольно теплая зима, достаточное количество осадков, плодородная аллювиальная почва и наличие поблизости обширного рынка сбыта. Здесь нет свободных земель, поэтому увеличить урожай можно лишь путем интенсификации сельского хозяйства, тщательной обработки каждого клочка земли. Склоны гор окаймлены искусственными, хорошо возделанными террасами. Земли орошаются каналами, собирающими воду с гор. Поля удобряют местным черным озерным илом — калемати, перегнившими листьями и хвоей, горчичными жмыхами, навозом. В последние годы здесь начали высевать сортовые семена.
В Долине Катманду собирают три урожая в год. Первый посев производится в апреле. На разрыхленном поле делают параллельные грядки — валики, на которых сеют кукурузу, а в понижениях между ними, где более влажно, высаживают рис. Позднее, когда стебельки риса подрастают, на той же площади сажают горох. Здесь обычны также смешанные посевы с соей, рисом или кукурузой, посевы горчицы со льном, кукурузой или горохом. Семена второй культуры иногда разбрасывают на поле, где созревает предшествующая культура, недели за две до ее сбора. В конце августа — начале сентября убирают рис. При жатве риса маленькие стебельки гороха серпом не затрагивают, и они продолжают расти. ‘ После уборки риса и кукурузы в конце августа — начале сентября сажают картофель. Убирают его в декабре вместе с созревшим горохом. После этого в декабре производят третий посев: на этот раз высевают редьку, бобы и другие овощи или горчицу. Убирают их в конце февраля — начале марта. Затем поле отдыхает один месяц, землю удобряют, перекапывают небольшой непальской мотыгой, затем пласты земли разбивают деревянными молотками. Выравнивают поле обычно при толстой доски, на которую встает пахарь и которую тащит по полю пара буйволов. Урожай зерновых жнут серпами, обмолачивают колосья цепами или же по традиционному ударяя снопы о наклонно стоящий камень.
Наряду с ручными сельскохозяйственными орудиями в последние годы на некоторых фермах стали применяться современные тракторы.
Объяснение:
Під впливом господарської діяльності людини змінюються природні ландшафти України. Для збереження унікальних і типових ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, всього генофонду рослинності й тваринного світу для наступних поколінь в країні створено заповідні території в різних природних зонах. Природа - це національний скарб, і його потрібно ретельно охороняти й раціонально використовувати. З цією метою в 1992 р. Верховною Радою України прийнято закон «Про природно-заповідний фонд України». Додатковий матерiал[1] Заповідник Асканія-Нова називають перлиною півдня України. Це єдиний у Європі масив заповідного ковилового степу. Тут у вільному і напіввільному стані можна побачити копитних, представників усіх континентів планети: коней Пржевальського, зебр,антилироп,оленів,яків та зубробізонів. Вчені Асканії-Нової працюють над виведенням нових продуктивних видів сільськогосподарських тварин. Саме тут було виведено, наприклад, асканійську тонкорунну вівцю й українську білу свиню. Загалом у Асканії-Новій одержано близько 90 видів гібридів ссавців, а також птахів.
У заповіднику створено й чудовий дендропарк. Незважаючи на посушливий клімат цих районів, характерний для південної степової зони, парк має свій мікроклімат. Під прикриттям дібров і хвойних порід розкривають своï ніжні квіти конвалії, галявини вкриті ніжні квіти конвалії, галявини вкриті барвінком, фіалками. Скрізь великими куртинами розкидані різноколiрнi бузки, сніжно-білий жасмин та безліч інших трав'янистих і чагарникових квіткових рослин.