Довжина річки — 717 км, площа басейну 22 800 км². Площа водозбору річки Псел на території України становить 16270 км².[2][3] Долина у верхній частині вузька, глибока, з крутими схилами, нижче її ширина досягає 10—15 км, у пониззі — 20 км. Схили долини асиметричні: високі праві (вис. 30 — 70 м) та низькі ліві. Коли ріка добігає смт Шишак гається незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого у північній півкулі праві береги річок вищі. Висота 168 м (вершина).
Заплава розчленована старицями та протоками, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, розгалужене, ширина річища у нижчій течії до 60 — 80 м. Похил річки 0,23 м/км. Живлення переважно снігове. Середьорічні витрати води, м³/с: біля м. Суми — 23,9; біля м. Гадяч — 34,7 ; біля с. Запсілля — 51,8. Мінералізація води становить: весняна повінь — 632 мг/дм³; літньо-осіння межень — 713 мг/дм³; зимова межень — 749 мг/дм³.[4] Озер 25 км², боліт 190 км². Річка замерзає на початку грудня, скресає до кінця березня.
ДеснаДовжина 1130 км (з них в Україні 591 км). Площа басейну 88,9 тис. км² (за водозбірною площею Десна посідає друге місце серед приток Дніпра). Площа водозбору річки Десна на території України становить 33820 км²[1][2]. Долина переважно трапецієподібна, у верхній та середній течії асиметрична — з низьким лівим і високим правим берегом; нижче береги пологі, піщані. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Річище звивисте, завширшки до 450 м (пересічна ширина 200 м). Глибина річки 2—4 м (максимальна 17 м). Похил річки 1 м/км.
Живлення переважно снігове, навесні часті повені, влітку (в межень) рівень води спадає на 3—4 м. Швидкість течії у межах Київської області дуже висока як для рівнинної річки.
Мінералізація води р. Десна (м. Чернігів) в середньому становить: весняна повінь — 271 мг/дм³; літньо-осіння межень — 351 мг/дм³; зимова межень — 376 мг/дм³[3].
Прип'ятьДовжина 775 км (на території України — 261 км), площа басейну 121000 км². Долина Прип'яті у верхів'ї виражена слабо, у пониззі чіткіша. Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верхній течії 2—4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави сягає 10—15 км. Річище у верхів'ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50—70 м, у пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4—5 км. Дно піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км. Живлення мішане.
Для водного режиму характерна тривала весняна повінь, короткочасна літня межень, що порушується дощовими паводками та майже щорічними осінніми підняттями рівня води. На весну припадає 60—65 % річного стоку, вода підіймається на 1—4 м, на ділянках із звуженою заплавою — на 7 м. Пересічна витрата води в гирлу 450 м³/с. Замерзає на початку грудня, скресає наприкінці березня. Колір води визначається переважанням у басейні річки торфово-болотних ґрунтів. Судноплавна на 577 км, Дніпровсько-Бузьким каналом сполучена з р. Мухавцем (бас. Західного Бугу).
Объяс«Машина жасау кешені» тарауын қайталауға арналған тест сұрақтары
1.Шаруашылықтың салалалры үшін құрал-жабдық, сондай-ақ халық
тұтынатын бұйымдар өндіретін өнеркәсіп салаларының жиынтығы:
А) Шоғырландыру В) Мамандандыру
С) Машина жасау кешені Д) Икемді технология
2. Машина жасау саласы неше сатыдан тұрады:
А) 4 В) 3 С) 5 Д) 2
3. Машина жасау экономикалық қызметтің қандай түрлдерін қамтиды:
А) Машиналар мен жабдықтар В) Компьютерлер мен оптикалық өнім өндірісі С) Электр жабдығы өндірісі Д) Барлығы жұрыс
4.Машина жасау саласы бойынша мамандар дайындайтын негізгі облыстар:
А) Ақтөбе, Атырау, Қарағанды, Павлодар
В)Ақтөбе, Атырау, Маңғыстау, Солтүстік Қазақстан
С) Шығыс Қазақстан, Қызылорда, Жамбыл, Ақтөбе
Д) Батыс Қазақстан, Қарағанды, Алматы, Ақмола
5. Машина жасау саласының бірінші даму бағытына жатады:
А) Автомобиль өнеркәсібі В) Құрылыс техникасы
С) Станов жасау, тұрмыстық техникалар өндірісі Д) Мұнай-газ, тау-кен
6. Төменгі вольтті аппаратура шығаратын зауыты бар қала
А) Алматы В) Шымкент С) Тараз Д) Астана
7. Өскемен электр станциялары үшін қажетті құрал- жабдықтар жасайтын экскаватор зауыты орналасқан қала
А) Алматы В) Кентау С) Тараз Д) Астана
8. Трактор шығаратын зауыт
А) Астана В) Алматы С) Шымкент Д) Павлодар
9. Машина жасау өнеркәсібінде қолданылатын өндірісті ұйымдастырудың ерекше түрі
А) құрамдастыру В) шоғырландыру
С) мамандандыру, кооперативтендіру Д) өндірісті құрастыру
10. Ауылшаруашылық машиналарын шығару орталықтары
А) Атырау, Ақтөбе В) Астана, Павлодар
С) Алматы, Шымкент Д) Тараз, Өскемен
11. Аккумулятор шығаратын зауыт орналасқан қала
А) Алматы В) Талдықорған С) Шымкент Д) Кентау
12. Мұнай өнеркәсібіне қажетті құрал- жабдықтар шығаратын орталықтарды атаңыз
13. Сәйкестендір:
А) Семей 1.кен-шахта зауыты
В) Ақтөбе 2. кабель зауыты
С) Талдықорған 3. тепловоз зауыты
Д) Шымкент 4. рентген аппаратуралары зауыты
Е) Астана 5. «Зенит» машина жасау зауыты
Ж) Орал 6. жоғары вольтты аппаратура зауыты
З) Қарағанды 7. аккумулятор зауыты
14. Фильфорт «Ірі машина жасау компаниялар» (5)
С А З Р О М
Е М А Г Ш А
Қ А Я И Х О
Т З А З А Л
Р А В Т Г Д
Т К К О Н И
О Р А М А З
1-С
2-В
3-Д
4-А
5-Д
6-А
7-В
8-Д
9-С
10-В
11-В
12-С
13. А-2, В-4, с-7, д-6, е-3, ж-5, з-1
15. Камаз, семаз, казтрактор, агромашхолдинг, азияавто
Соңғы жарияланған материалдар тізімінение:
