В рельефе дна Мирового океана выделяют:
шельф - затопленные прибрежные части материков до глубины 200 м;
материковый склон - наклонная поверхность дна глубиной 200-2000 м;
океаническое ложе - глубинная часть дна.
На океаническом ложе выделяют: подводные хребты (срединно-океанические, Ломоносова, Менделеева), глубоководные равнины и глубоководные желоба (Марианский, Филиппинский). Иногда вершины подводных хребтов выходят на поверхность воды, образуя острова или группы островов (Марианские, Японские острова). Подводные горы, достигшие поверхности океана, образуют острова. Наибольшие подводные горы образовались на границе литосферных плит. Они называются срединно-океаническими, хребтами, достигают 2000 м высотой и простираются на тысячи километров.
Запитання:
Дати визначення понять: низовина,височина,рельєф. До ть
Відповідь:
Низовина́, — форма рельєфу земної поверхні, яка не перевищує 200 м над рівнем моря.(Найбільша в світі це Амазонська Низовина)
Височина́ — рівнинна ділянка земної поверхні з абсолютними висотами від 200 до 500 м, що характеризується підвищенням відносно навколишніх просторів.
Рельєф— сукупність нерівностей поверхні суходолу, дна океанів і морів, різноманітних за обрисами, розмірами, походженням, будовою, віком та історією розвитку. Сукупність форм земної поверхні, які перебувають на різних стадіях розвитку, у складному поєднанні одна з одною й у взаємозв'язку з довкіллям.