Навколо планети Марс обертаються два природні супутники — Фобос і Деймос. Після відкриття Галілеєм у 1610 році 4 супутників Юпітера астрономи вважали, що кількість супутників зростає вдвічі при переході до більш далекої планети Сонячноі системи. Оскільки у Землі був відомий один супутник — Місяць, а у Юпітера — 4, вважалося, що у Марса повинно бути 2 супутники. Про це написав Джонатан Свіфт у повісті «Подорож Гулівера на летючий острів Лапута». Дивним чином ця безпідставна з наукової точки зору гіпотеза справдилася.
Супутники Марса були відкриті в 1877 році американським астрономом Асафом Голлом, і названі на честь давньогрецьких міфологічних богів Фобоса та Деймоса
Обидва супутника обертаються навколо своїх осей з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди повернуті до планети однією й тією ж стороною. Припливна дія Марса поступово сповільнює рух Фобоса, що врешті-решт призведе до падіння супутника на Марс. Деймос, навпаки, віддаляється від Марса. Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. У спробах розшифрувати анаграму Галілея про кільця Сатурна («Найвищу планету потрійною гаю») Кеплер вирішив, що Галілей виявив супутники Марса. 1643 року монах-капуцин Антон Марія Ширл стверджував, що бачив «марсіанські місяці». 1727 Джонатан Свіфт у «Мандрах Гуллівера» описав два маленьких супутники Марса, які були відомі астрономам острова Лапута. Вони оберталися навколо Марса за 10 і 21,5 годин. Про ці ж супутники 1750 року згадав Вольтер у романі «Мікромегас». 10 липня 1744 року німецький капітан Кіндерман повідомив, що обчислив орбітальний період марсіанського супутника, котрий дорівнював 59 годинам 50 хвилинам і 6 секундам. 1877 року американській астроном Асаф Холл, працюючи у військово-морський обсерваторії США з найбільшим у країні 26-дюймовим рефрактором Кларка, нарешті знайшов Фобос та Деймос, два маленьких супутники Марса. Їх орбітальні періоди виявились близькими до періодів, які запропонував Свіфт на 150 років раніше.
Объяснение:
перекладеш в перекладачі
євразія винятково багата на різноманітні корисні копалини. на її території є великі родовища кам'яного вугілля, нафти, природного газу, значні запаси руд чорних і кольорових металів, чимало місць, де добувають золото і коштовне каміння. різноманітність мінеральних багатств материка обумовлена величезними розмірами, складною будовою земної кори євразії.
родовища та басейни[ред. • ред. код] вугілля, нафта та газ[ред. • ред. код]родовища кам'яного вугілля на території євразії знаходяться у передгірних і міжгірських прогинах палеозойської ери (донецький басейн в україні, карагандинський — у казахстані, печорський басейн — у росії, рурський — у німеччині та і на сході євразії найбільші басейни вугілля відкриті у межах індостанської і китайської платформ. крупні буровугільні басейни — кузнецький (кузбас) і кансько-ачинський — у сибіру. родовища нафти і природного газу зосереджені у прогинах земної кори, що заповнені осадовими . два найбільших нафтогазоносних басейни землі знаходяться на месопотамській низовині і західносибірській рівнині. є родовища нафти і газу на аравійському півострові і східноєвропейській рівнині.
руди[ред. • ред. код]велика частина родовищ різних руд, що пов'язані з магматичними і метаморфічними гірськими , розташована у кристалічному і давніх платформ, а також там, де в гірських хребтах на поверхню виходять магматичні і метаморфічні породи. світове значення мають залізні руди курської магнітної аномалії (кма), криворізький і лотаринзький басейни залізних руд, марганцевий нікопольський басейн, залізні руди індостану і північно-східного китаю. через південний китай, півострови індокитай і малакка та острови малайського архіпелагу смугою тягнуться родовища руд кольорових металів, таких як олово і вольфрам, що утворюють так званий олов'яно-вольфрамовий пояс. у азіатській частині материка зустрічається золото. на уралі відомі родовища кольорових металів, у складчастих горах на півночі і на півдні європи є поклади поліметалів, ртуті, алюмінієвих і уранових руд.
інші родовища[ред. • ред. код]родовища кам'яної і калійної солей утворилися у мілководних басейнах — озерах і неглибоких морях. іранське нагір'я відоме найбагатшими запасами сірки. в українському передкарпатті знаходяться унікальні родовища самородної сірки. на півострові індостан, острові шрі-ланка є родовища алмазів, різних дорогоцінних каменів. у багатьох місцях євразії є родовища різноманітних будівельних матеріалів (мармур, граніт та і у азії знаходяться родовища граніту, селітри. осадове походження мають боксити, родовища яких розташовані уздовж альп, на південь від карпат і на півострові індокитай.
Відповідь:
ПЛО́ТНОСТЬ НАСЕЛЕ́НИЯ, степень населённости конкретной территории, численность постоянного населения, приходящаяся на единицу площади (как правило, на 1 км 2). П. н. =P/Q, где P – численность постоянного населения территории; Q – площадь территории без учёта крупных внутр.
Пояснення: