До негативних наслідків короткострокової трудової міграції можна віднести: зменшення споживчого попиту, зменшення податкових надходжень і соціальних внесків, інфляцію заробітних плат, соціальне розшарування суспільства. Натомість серед позитивних – зменшення безробіття та бідності, приплив грошових переказів, більші стимули інвестувати у освіту.
Мігранти привозять чи переказують в Україну зароблені за кордоном кошти, що становлять щороку 7,6-8,4% ВВП. Ця сума перевищує увесь обсяг прямих іноземних інвестицій в нашу країну. Наприклад, у 2015-2017 роках ці кошти до утримати сальдо поточного рахунку платіжного балансу близьким до нуля.
Серед негативних наслідків міграції – дефіцит робочої сили, який стає особливо помітним із виходом економіки зі кризи. Трудові мігранти залишають країну заради вищої зарплати. Щоб конкурувати із іноземними працедавцями розміром зарплатні та при цьому не втрачати конкурентоспроможності, українські підприємства мусять інвестувати в підвищення продуктивності праці.
Українці, які працюють за кордоном, як правило, не сплачують податки зі своїх доходів, але часто отримують субсидії та соціальні виплати від держави. У 2015-2016 рр. трансферти від держави складали 27% від сукупних ресурсів домогосподарств, більше 40% українських родин отримували субсидії. Можна припустити, що частину цих коштів отримали українці, які не могли би претендувати на них, якщо б декларували доходи, отримані за кордоном.
Общий объем экспорта пшеницы в мире в 2014 году, по данным ВТО, составил 175,2 млн тонн, что на 8,9% больше чем в 2013 году. За 5 лет (по отношению к 2009 году) мировая торговля пшеницей выросла на 15,1%, за 10 лет (к 2004 году) – на 46,2%, к 2001 году – на 50,9% или на 59,1 млн тонн.
Мировой экспорт пшеницы в 2015 году, по оценкам ОЭСР, находится на уровне 151 млн тонн. Прогнозы данной организации представляются сдержанными, так в 2016 году существенных изменений не ожидается, а к 2024 году прирост объемов мировой торговли пшеницей составит лишь 8,3% (в сравнении с 2015 годом).