Как-то так)))
Відповідь:
1. По геологическому строению Устюртский округ состоит из чередующихся в направлении с севера на юг поднятий и понижений. В северной части Устюрта расположено Северо-Устюртское понижение, южнее — Кассарминское поднятие, еще южнее — впадина Барсакельмес, к югу от нее — поднятие Карабаур, в южной части плато — впадина Ассаке-Аудан, переходящая в приподнятое плато Капланкыр. Фундамент этих геологических структур состоит из крепких палеозойских отложений, а сверху покрыт осадочными породами (глина, мергель, соли, известняки, гипс и др.).
2. Самыми древними отложениями на территории Устюртского региона являются докембрийские образования, вскрытые в скважинах и представленные породами архея и протерозоя.
На площадях Коскала, Южный и Северный Караумбет, Мончаклы, Кырккыз вскрыты бескварцевые зеленые хлорит-альбит-цоизитовые сланцы с турмалином, амфиболом, гранатом и графитом; кварц-биотит-актинолитовые, кварц-амфибол-слюдистые и другие сланцы рифейского возраста, образовавшиеся при метаморфизме кислых и основных магматических и осадочных пород.
3. В рамках выполнения Соглашения об основных принципах проведения геологического изучения недр инвестиционных блоков Устюртского региона Республики Узбекистан и согласно требованиям законодательства РУз до начала проектирования и строительства объектов добычи газа и конденсата были проведены инженерно-экологические изыскания с целью оценки современного состояния окружающей природной среды.
Изыскания проведены на территории инвестиционных блоков, расположенных в Узбекской части Плато Устюрт на территории Республики Каракалпакстан. Площадь инженерно-экологических изысканий составила более 38 тыс. кв. км.
Проведен большой объем работ по сбору и анализу фондовых и опубликованных материалов по геоэкологической изученности, данных о современном состоянии природной среды и её природных особенностях, полезных ископаемых и биоресурсах, этнографической и археологической изученности, экономическому использованию и социальным условиям региона. Полевые исследования включили в себя маршрутные наблюдения по выявлению существующих природных и антропогенных изменений окружающей среды, почвенно-геоботаническое обследование, изучение разреза верхней покровной части территории, опробование почвенного покрова, картирование антропогенных воздействий.
У Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу — там водиться 60—65 видів, тоді як біля Києва — лише 40. Найпоширеніші — коропові, прохідні й напівпрохідні риби (оселедці, осетрові, тараня та інші), які раніше заходили високо по течії, але після спорудження водосховищ затримуються на греблі, а то й взагалі не виходять із нижньої течії.
У верхньому Дніпрі зовсім зникло чимало типових річкових риб, в тому числі прохідні риби — білуга, чорноморсько-азовський осетер та оселедець, лосось, річковий вугор, а також зменшилась чисельність стерляді, підуста, головня, в'язя, жереха, линка[21]. Їхнє місце займають озерні форми: лящ (близько 40 % вилову), щука, сом, короп, плітка, окунь.
У цілому за час існування водосховищ видовий склад риби в Каховському водосховищі зменшився від 67 до 56, в решті — від 58 до 45-50[21]. З наявних 56 видів риб дніпровських водоймищ — станом на 2006 рік — 13 долучають до сміттєвої (непромислової) риби, що через малі розміри не мала промислового значення. Корисними були лише 23 види[21]. Линок Плітка Окунь Щука
У середині 50-х років річка давала близько 80 % усієї виловленої в річках УРСР риби: 7 800 — 11 000 тонн на рік[11]. У середині 90-х — 18 500 тонн, що в грошовому еквіваленті перевищувало 33 мільйони гривень, а в 2000 році — 7 000 — 8 000 тонн на рік[21].
Також у Дніпрі водиться 2 види раків: довгопалий та товстопалий.
Объяснение:
