Океа́нія — загальна назва для островів центральної і південної частини Тихого океану між 30° пд. ш. і 30° пн. ш., включаючи Нову Зеландію і Нову Гвінею;
площа 1233 тис. км²;
міста з населенням понад 300 тис.: Окленд, Веллінгтон, Крайстчерч, Гонолулу, Порт-Морсбі, Порт-Нумбай і Амбон ;
рельєф: довжина від Тропіка Рака на півночі до краю Нової Зеландії;
Ширше Океанію можна розділити на групи вулканічних і коралових островів на основі етнічного походження їхніх мешканців: Мікронезія (Гуам, Кірибаті, Маріанські, Маршаллові і Каролінські острови); Меланезія (Нова Гвінея, Вануату, Нова Каледонія, Фіджі, Соломонові острови) і Полінезія (Гаваї, Тонга, Самоа, Тувалу, Французька Полінезія, острови Лайн). найнижча точка — Таєрі Плейнс, Нова Зеландія (-2 м).
Объяснение:
Почти всю страну покрывают горные хребты с нагорьями, плато и пустынями.
Немалую роль в хозяйстве играет и местный климат. В Китае он довольно разнообразен: субтропический – на юго-востоке и резко-континентальный – на северо-западе.
Нельзя забывать и про катаклизмы. Юг и Восток страны нередко страдают от тайфунов, цунами, наводнений и даже засух. А северные регионы часто накрываются пыльными бурями.
Всем этим обусловлено особое расположение хозяйства Китая. На северо и юго-востоке располагаются наиболее крупные промышленные города и сельские угодья (чай, рис, пшеница, мясо птицы, хлопчатник, сахарная свекла), в то время, как в западных регионах акцентируется внимание на разведении животных.