В суспільній географії вчення про чинники традиційно належить до базових при дослідженні будь-яких географічних процесів. Важливо відзначити динамічність чинників розселення. В результаті науково-технічного прогресу та розвитку продуктивних сил вплив одних чинників зменшився, або взагалі зник, а інших навпаки посилився.
Географічне положення є одним із важливих та постійно діючих чинників, який впливає на розміщення, величину, функції та динаміку міських і сільських поселень. Важливо відзначити історичність категорії географічного положення, яке змінюється з розвитком продуктивних сил та науково-технічним прогресом. Вигідне економіко-географічне, чи транспортно-географічне положення поселень створює сприятливі передумови для їх соціально-економічного розвитку, а невигідне – гальмує їх розвиток і спричиняє поступову деградацію поселень, або їх трансформацію в інші форми розселення.
Природні чинники розглядаються нами як важлива умова та ресурс розвитку і трансформації розселення. Важливо зазначити, що сила впливу окремих компонентів природного середовища на розселення у різних природних зонах та фізико-географічних районах різна. Тому при оцінці впливу природних чинників необхідний регіональний підхід, який дає можливість проаналізувати територіальну структуру кожного природно-географічного комплексу.
Вплив економічних чинників на трансформацію розселення досить багатогранний і слабо досліджений українськими вченими. При аналізі його, на наш погляд, потрібний історико-географічний підхід. Розглянувши в ретроспективі вплив економіки на розселення, ми зрозуміли, що в переломні історичні періоди, коли стара економічна система відживала і впроваджувалася нова, істотно змінювалося розселення шляхом трансформації старих розселенських структур у нові. Це було при переході від первинно-громадської системи господарювання до рабовласницької, від рабовласницької до феодальної, від феодальної до капіталістичної, від капіталістичної до соціалістичної тощо. У кожний перехідний період структура розселення була змушена трансформуватися у нову, яка більше відповідала новим економічним умовам та вимогам.
Економічні чинники мали як позитивний, так і негативний вплив на трансформацію розселення. В кінці XX ст. в результаті глибокої економічної кризи в Україні закрито велику кількість шахт, заводів і фабрик. Особливої гостроти набула криза у розвинених старопромислових регіонах таких як Донбас та Придніпров’я. Масове закриття промислових підприємств зумовило значне зростання безробіття, міграційний відтік та депопуляцію населення. Наслідком цих негативних економічних процесів стало зменшення людності шахтарських міст і селищ. Отже, при оцінці впливу економічних чинників на трансформацію розселення необхідно розглядати як позитивні, так і негативні наслідки.
Если есть возможность возьми страну пообширнее ( Япония например ) Италия расположена на юге Европы, в центре Средиземноморья. На её территории можно выделить 3 части: материковую ( около 1/2 площади) , полуостровную ( Апеннинский полуостров ) и островную ( острова Сицилия, Сардиния и ряд мелких ). Граничит с Францией на северо-западе (протяжённость границы — 488 км) , со Швейцарией (740 км) и Австрией (430 км) — на севере и со Словенией — на северо-востоке (232 км) . Также имеет внутренние границы с Ватиканом (3,2 км) и Сан-Марино (39 км) . На юге она (через Тунисский пролив) соседствует с Африкой. Берега Италии омываются морями: на западе - Лигурийским и Турренским, на юге Ионическим, на востоке Адриатическим. Морские границы в 4 раза длиннее сухопутных. Даже самые глубинные районы страны отстоят от побережья не более чем на 200 - 300 км. Экономико-географическое положение в центре Средиземноморского бассейна издавна благоприятствовало развитию связей со странами Ближнего Востока и Сев. Африки, а также с другими странами Южной Европы. И теперь оно хозяйственному развитию Италии. Сухопутные границы с Францией, Швейцарией и Австрией, а отчасти и с бывшей Югославией проходят по Альпам. Северная Италия находится в более выгодном чем Южная положении, так как имеет возможность осуществлять внешние экономические связи и по сухопутным и по морским дорогам. Через Италию проходят трансконтинентальные авиационные линии.
Положение Италии в центре Средиземноморского бассейна, на перекрестке торговых путей между Западом и Востоком, всегда играло важную роль в жизни страны. В ХХ в. особое значение приобретает положение Италии на пути от стран Ближнего Востока с их богатыми нефтяными месторождениями к индустриальным районам Зарубежной Европы, промышленность которых потребляет ближневосточную нефть. С бурным развитием воздушного транспорта, особенно после 2-й мировой войны, страна оказалась на перекрестке важнейших мировых воздушных путей, соединяющих между собой страны Европы, Америки, Азии и Африки. Географическое положение Италии чрезвычайно важно и в стратегическом отношении. НАТО считает Италию основой всей своей военной системы в Южной Европе и во всем Средиземноморье. На территории страны размещено несколько десятков военных баз и полигонов США и НАТО. Италия - активная участница этого военного блока.
Экономика Италии
Преимущества: конкуренто и довольно креативный средний класс. Задает моду во всем мире в области дизайна, производства и продукции одежды и бытовой техники. К ведущим фирмам относятся Fiat (автопром) , Montedison (производство пластмасс) , Olivetti (коммуникации) , Benetton (одежда) . Высокопроизводительное сельское хозяйство и производство продукции для туристов, известные дома мод.
Слабые стороны: государственный дефицит и рост долга все ещё велики. Малый прирост экономики, неэффективная сфера услуг, которая интенсивно приватизируется. Неравное распределение благосостояния между богатым Севером и бедным Югом, где безработица в 3 раза выше. Недостаточная налоговая дисциплина, улучшающаяся в последнее время. Относительно малые, ориентированные на международную конкуренцию предприятия. Сильная зависимость от импорта энергоресурсов.
Италия — высокоразвитая индустриально-аграрная страна. Преимущественно индустриальный и высокоразвитый север и бедный, аграрный юг. Валовой национальный продукт на душу населения 30000 долларов в год. Ведущие отрасли промышленности: машиностроение, металлургия, химическая и нефтехимическая, лёгкая и пищевая. Италия входит в число крупнейших производителей и поставщиков на мировой рынок автомобилей, велосипедов и мопедов, тракторов, стиральных машин и холодильников, пишущих и счётных машин, радиоэлектронной продукции, промышленного оборудования, стальных труб, пластмасс и химических волокон, автомобильных шин, а также готовой одежды и кожаной обуви, макарон, сыра, оливкового масла, вина, фруктовых и томатных консервов. В сельском хозяйстве преобладает растениеводство.
История открытия и исследования этой территории совершенно необыкновенна. Вест-Индия была открыта благодаря величайшему заблуждению одного из выдающихся людей XV в. Христофора Колумба. Он родился в 1451 г. в Генуе, в семье чесальщика шерсти, и был его старшим сыном. Материалы современников Колумба описывают его как властного, сильного, хорошо сложенного человека. Его характер был довольно резок, но Колумб отличался справедливостью, личностной целостностью, стойкостью и целеустремленностью, которые, необходимы талантливому руководителю. С 14 лет Христофор приобщился к морским поездкам, выполняя поручения отца. В 1473 г. в связи с упадком западноевропейской морской торговли на Востоке Колумб приезжает в Португалию, откуда совершает небольшие морские путешествия.
В суспільній географії вчення про чинники традиційно належить до базових при дослідженні будь-яких географічних процесів. Важливо відзначити динамічність чинників розселення. В результаті науково-технічного прогресу та розвитку продуктивних сил вплив одних чинників зменшився, або взагалі зник, а інших навпаки посилився.
Географічне положення є одним із важливих та постійно діючих чинників, який впливає на розміщення, величину, функції та динаміку міських і сільських поселень. Важливо відзначити історичність категорії географічного положення, яке змінюється з розвитком продуктивних сил та науково-технічним прогресом. Вигідне економіко-географічне, чи транспортно-географічне положення поселень створює сприятливі передумови для їх соціально-економічного розвитку, а невигідне – гальмує їх розвиток і спричиняє поступову деградацію поселень, або їх трансформацію в інші форми розселення.
Природні чинники розглядаються нами як важлива умова та ресурс розвитку і трансформації розселення. Важливо зазначити, що сила впливу окремих компонентів природного середовища на розселення у різних природних зонах та фізико-географічних районах різна. Тому при оцінці впливу природних чинників необхідний регіональний підхід, який дає можливість проаналізувати територіальну структуру кожного природно-географічного комплексу.
Вплив економічних чинників на трансформацію розселення досить багатогранний і слабо досліджений українськими вченими. При аналізі його, на наш погляд, потрібний історико-географічний підхід. Розглянувши в ретроспективі вплив економіки на розселення, ми зрозуміли, що в переломні історичні періоди, коли стара економічна система відживала і впроваджувалася нова, істотно змінювалося розселення шляхом трансформації старих розселенських структур у нові. Це було при переході від первинно-громадської системи господарювання до рабовласницької, від рабовласницької до феодальної, від феодальної до капіталістичної, від капіталістичної до соціалістичної тощо. У кожний перехідний період структура розселення була змушена трансформуватися у нову, яка більше відповідала новим економічним умовам та вимогам.
Економічні чинники мали як позитивний, так і негативний вплив на трансформацію розселення. В кінці XX ст. в результаті глибокої економічної кризи в Україні закрито велику кількість шахт, заводів і фабрик. Особливої гостроти набула криза у розвинених старопромислових регіонах таких як Донбас та Придніпров’я. Масове закриття промислових підприємств зумовило значне зростання безробіття, міграційний відтік та депопуляцію населення. Наслідком цих негативних економічних процесів стало зменшення людності шахтарських міст і селищ. Отже, при оцінці впливу економічних чинників на трансформацію розселення необхідно розглядати як позитивні, так і негативні наслідки.