В Нижегородской области есть следующие типы поселений:
-город-это крупный населённый пункт, большинство жителей которого заняты не сельским хозяйством
-посёлок городского типа-это населённый пункт с числом жителей менее 12 тысяч, но более 3 тысяч и основная часть населения (85%) не должна быть занята в сельском хозяйстве.Он имеет промежуточное значение между городом и селом
- село-это небольшой населённый пункт, где жители занимаются сельским хозяйством (разведением домашних животных и выращиванием культурных растений)
-хутор-это отдельное обособленное крестьянское хозяйство (усадьба).
Наиболее древние города Урень, Богородск, Балахна, Городец.
Например, город Богородск берёт своё начало от села Богородское, которое было названо по названию церкви Пресвятой Богородицы.
ответ: площадь территории города составляет 863,6 км²[6], включая акватории бухт — 1079,6 км²[21].
в составе земель города федерального значения севастополя по данным на 1 января 2017 года выделяются[22]:
50 км² — земли жилой застройки;
16 км² — земли общественно-деловой застройки;
20 км² — земли промышленности;
23 км² — земли общего пользования;
17 км² — земли транспорта, связи, инженерных коммуникаций;
277 км² — земли сельскохозяйственного использования;
8 км² — земли особо охраняемых территорий и объектов;
14 км² — земли водного фонда;
355 км² — земли лесничеств и лесопарков;
49 км² — земли под военными и иными режимными объектами;
10 км² — земли под объектами иного специального назначения;
25 км² — земли, не вовлечённые в градостроительную или иную деятельность.
город севастополь расположен в юго-западной части крыма на гераклейском полуострове. центр города расположен на южной стороне севастопольской бухты.
территория города федерального значения (севастопольского горсовета) граничит с административными единицами (автономной) республики крым — на северо-востоке с бахчисарайским районом, а на юго-востоке — с территорией городского округа ялта (ялтинского городского совета); общая длина сухопутных границ составляет 106 км.
на западе и юге территория севастопольского региона ограничена береговой линией чёрного моря, общая протяжённость которой составляет 152 км. крайними точками являются:
на севере — мыс лукулл,
на юге — мыс николая,
на западе — мыс херсонес,
на востоке — гора тез-баир на ай-петринской яйле.
на территории севастопольского региона берут начало все три основные гряды крымских гор:
южная гряда — высотами,
внутренняя гряда — мекензиевыми горами,
внешняя гряда — возвышенностью кара-тау.
1. ПОЯСИ ОСВІТЛЕНОСТІ НА ЗЕМЛІ. Нахил земної осі відносно площини орбіти і рух Землі навколо Сонця еліпсоїдною траєкторією визначають умови формування на планеті п’яти поясів освітленості. Різниця між ними полягає у висоті полуденного Сонця над горизонтом, довжині світлового дня й, відповідно, теплових умовах (мал. 1).
За до мал. 1 поясніть, як і чому змінюється кут падіння сонячних променів на поверхню Землі й що від цього залежить.
Межі поясів освітленості й теплових поясів на Землі не збігаються переважно через вплив рельєфу, підстилаючої поверхні на розподіл температур повітря, а в океані та біля його берегів — ще й через морські течії.
За до мал. 1 визначте умовні межі поясів освітленості.
Кожен пояс освітленості має свої особливості через різну поведінку Сонця протягом року над цими поясами. У тропічному поясі воно хоча б раз буває в зеніті. У помірних поясах Сонце ніколи не буває в зеніті й тут відсутні полярні дні й ночі. У полярних поясах у літній час ігаються полярні дні, коли Сонце не ховається за горизонт, а взимку — полярні ночі, коли воно взагалі не сходить.
За до мал. 1 визначте на прикладі Південної Америки, де й коли Сонце буває в зеніті.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ ТА ТРИВАЛОСТІ ДНЯ. Ви знаєте, що кількість тепла, яке Сонце посилає на земну поверхню, залежить від величини кута падіння його променів (він може бути від 0 до 90°). Кут 0° може бути на полюсах та на території від них до полярних кіл. За цих умов сонячні промені лише «ковзають» поверхнею Землі, слабко її нагріваючи. Під кутом 90° (Сонце в зеніті) сонячні промені падають на поверхню Землі між двома тропіками та сильно нагрівають поверхню Землі.
Отже, чим ближче до екватора, тим більше кут падіння сонячних променів і, відповідно, земна поверхня сильніше нагрівається.
Наведіть докази змін кута падіння сонячних променів на поверхню Землі в різні пори року.