Для виконання завдання по обчисленню середньодобової температури зовнішнього повітря проведіть кілька вимірів. Яким термометром користуватися — залежить від мети. Для шкільного уроку підійде звичайний спиртової термометр. Він повинен бути перевірений за еталонного, оскільки спиртові прилади мають властивість старіти. Не рекомендується використовувати ртутний прилад, на морозі він дуже легко може вийти з ладу. Градуювання шкали залежить від необхідної точності. Побутовий спиртової термометр дає точність в 1 градус. У приміщеннях, де дуже високі вимоги до температурного режиму, зазвичай використовуються термометри з більш дрібної градуювання, до сотих або навіть тисячних часток градуса.
Проводячи експеримент в теплу пору року, подбайте про те, щоб термометр висів в тіні. У будь-якому випадку умови повинні бути однаковими, інакше не уникнути помилок. Подивіться на термометр вранці, опівдні, ввечері й опівночі і запишіть показання. Підсумуйте їх і розділіть на кількість в даному випадку — на 4.
Точність обчислень залежить не тільки від якості приладу, але і від кількост Наприклад, на метеостанціях температуру заміряють кожні три години. Відповідно, отриману в результаті їх складання суму необхідно ділити вже не на 4, а на 8. Бувають ситуації, коли температуру необхідно міряти кожну годину. Відповідно, в знаменнику дробу буде стояти число 24.
Позитивні та негативні числа складайте точно так само, як і завжди. Тобто якщо у вас вночі градусник показує -2 ° С, а вдень +4 ° С, то ділити на кількість потрібно +2 °. Виходить, що в даному випадку середньодобова температура буде +1 ° С.
Для обчислення середньої денної температури визначте, коли у вашій місцевості настає опівдні. Врахуйте декретний і поясний час. Визначивши опівдні і опівночі, відлічите моменти вимірювань температури. День починається за 6 годин до полудня, а закінчується через 6 годин після нього. Зробіть перший вимір в момент, відповідний по вашим обчисленням шостої години ранку. Наступний раз подивіться на термометр в 9 годин, потім в 12, 15 і 18. Складіть отримані результати і розділіть на 6. Середня нічна температура обчислюється точно так само. Доцільно вести записи середньодобових, середніх денних і нічних температур.
Для того щоб обчислити середньомісячну температуру, складіть всі середньодобові значення. Поділіть їх на 30, 31, 28 або 29 в залежності від того, скільки днів у місяці. Не завжди виходить ціла кількість градусів. Округліть число, що вийшло до тієї точності, яка вам необхідна. Для шкільного експерименту досить десятих часток. Округляйте звичайним Якщо цифра розряду, наступного за останнім необхідним, менше 5 — округлите в меншу сторону, якщо 5 або більше — в велику. У деяких випадках потрібна точність до сотих і тисячних часток градуса або навіть вище. Точно так само обчисліть середньомісячні денну та нічну температури.
1. Росси́йская Федера́ция
2. Москва
3. 17 125 191 км²
4. 146 781 095 чел. (2019).
5. находится в Северном полушарии к востоку от нулевого меридиана на крупнейшем материке земного шара — Евразии
6. Россия занимает около 1/4 территории восточной половины Европы и 1/3 — северной части Азии.
7. Россия находится к северу от экватору - находится в северном полушарии, пересекается 0 меридианом - находится в восточном и западном полушарии, пересекается северным полярным кругом - находится в холодном и умеренном поясе
8. В направлении с севера на юг наша страна располагается в арктическом, субарктическом и умеренном климатических поясах. Но существенные изменения климата наблюдаются и в пределах каждого пояса: как при движении с запада на восток (климатические области), так и при движении с севера на юг (зональные типы климата)..
9. Территория России омывается водами 12 морей и одного моря-озера. Они принадлежат к бассейнам трех океанов — Атлантического (Балтийское, Черное и Азовское), Северного Ледовитого (Белое, Баренцево, Карское, Лаптевых, Восточно-Сибирское и Чукотское) и Тихого (Берингово, Охотское и Японское).
10. Более 70 % территории России занято равнинами и низменностями. Западная часть страны находится в пределах обширной Восточно-Европейской равнины, характеризующейся чередованием низменностей (Прикаспийская и др.) и возвышенностей (Валдайская, Среднерусская и т. д.). Меридионально вытянутая горная система Урал разделяет Восточно-Европейскую равнину и Западно-Сибирскую низменность. К востоку от последней находится Среднесибирское плоскогорье с изолированными горными массивами, плавно переходящее в Центрально-Якутскую низменность.
11 . Почвы России на равнинах располагаются зонально. На островах Северного Ледовитого океана и побережье Таймыра формируются маломощные и примитивные арктические почвы. Южнее расположена тундровая зона, где преобладают кислые тундровые, обычно сильно оглеённые почвы. Для переходной лесотундровой зоны характерны почвы тундровые глеевые, слабоподзолистые или глеево-таёжно-мерзлотные
12. В России расположены все природные зоны, кроме тропической.Это - зона арктических пустнь ,тундра , лесотундра , тайга ,смешанные и широколиственные леса , лесостепь , степь , полупустыни и пустыни.
13. В пределах частей света выделяют меньшие регионы, имеющие определенное географическое единство и общность исторической судьбы. В Европе, например, традиционно выделяют Западную, Центральную и Восточную Европу.
14. Россия граничит с 18 признанными ею государствами:
Норвегия, Финляндия, Эстония, Латвия, Литва, Польша, Белоруссия, Украина, Абхазия, Грузия, Южная Осетия, Азербайджан, Казахстан, Китай, Монголия, КНДР, Япония и США.
Объяснение: