Факторы размещения кондитерского производства по уменьшению степени их значимости:
- потребительский;
- транспортный;
- сырьевой;
- трудовой.
Объяснение:
Кондитерская промышленность - самостоятельная отрасль пищевой промышленности, которая обеспечивает население кондитерскими изделиями. Кондитерскими изделиями являются изделия, в которых, как правило, присутствует большое количество сахара, делятся на две основные группы: сахарные и мучные. Эти изделия, зачастую, являются скоропортящимися, по этой причине логично размещать производства вблизи потребителя. Здесь также учитывается концентрация платеже населения.
Наличие развитой сети транспортных путей позволяет рационально реализовать максимально выгодную логистику для реализации продукции и получения сырья.
Кондитерская промышленность использует разнообразное сырье, и затраты на его транспортировку закладываются в себестоимость продукции, при этом часть сырья тоже имеет скоропортящийся характер. По этой причине при размещении такого производства стоит обращать внимание на расположение относительно важных сырьевых баз. Однако на данный момент большая часть сырья получается в виде концентратов и субпродуктов, поэтому сырьевой фактор на третьем месте.
Трудовые ресурсы в этом случае не будут иметь приоритетной важности, потому что наше производство и так расположено в местах проживания населения, где, я думаю, всегда можно найти соответствующие необходимые кадры для этой промышленности.
Хочу добавить, что на основании потребления продукции данной отрасли может определятся уровень жизни в стране.
Цунами, по мнению некоторых специалистов, являются солитонами[3]. Причиной большинства цунами являются подводные землетрясения, во время которых происходит резкое смещение (поднятие или опускание) участка морского дна. Цунами образуются при землетрясении любой силы, но большой силы достигают те, которые возникают из-за сильных землетрясений (с магнитудой более 7). В результате землетрясения распространяется несколько волн. Более 80 % цунами возникают на периферии Тихого океана. Первое научное описание явления дал Хосе де Акоста в 1586 году в Лиме, Перу, после мощного землетрясения, тогда цунами высотой 25 метров ворвалось на сушу на расстояние 10 км
Якщо коротко то ось:
Переважно, рельєф Африки-рівнинний. Однак присутні і невеликі масиви гір і нагірних масивів: Атлаські гори, Ефіопське нагір'я, Східно-Африканське нагір'я, Капські і Драконові гори. Причиною цього є те, що Африка знаходиться в межах дуже давньої Африкано-Аравійської платформи.
Якщо об'ємно то ось:
У рельєфі Африки переважають рівнини.
Це обумовлено платформою, яка є основою майже всього материка. Особливістю африканських рівнин є те, що серед них панують високі рівнини - височини, плато, плоскогір'я. На тих ділянках платформи, в геологічному минулому піднімалися, лежать високі плоскогір'я, на тих, що опускалися - западини. Цікаво, що навіть ті ділянки платформи, що опускалися (наприклад територія пустелі Сахара) і де спочатку утворилися низовини, зараз є високими рівнини, що перевищують 200 м.це пояснюється загальним підняттям всієї території Африки в кайнозої. Низовини ж простяглися лише вузькими смужками вздовж морських узбереж. Так само гори в Африці займають зовсім невеликі площі.
Форми рельєфу: рівнини, плато і плоскогір'я, що лежать на вис. 200-500 м над ур. м. (39% площі) і 500-1000 м над ур. м. (28,1% пл.). Низовини займають лише 9,8% пл., гл. обр. уздовж прибережних околиць.
Всього по висоті над рівнем моря материк ділять на дві частини: низьку Африку і високу Африку.
Рельєф Низької Африки
Охоплює північну і західну частини материка, має висоти до 1000 м.у цій частині розташовані великі рівнини. Їх поверхня дуже неоднорідна: височини чергуються з низовинами і плато. У тих місцях, де на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту (щити), серед пісків Сахари здіймаються нагір'я Ахаггар і Тібесті з висотами 3 000 м і більше.
Серед високих плато висотою до 1000 м лежить відносно низька заболочена западина Конго, має увігнуту поверхню. На північному заході материка підносяться гори Атлас, що утворилися на стику двох літосферних плит, де земна кора була зім'ята в складки.
Рельєф Високої Африки
Охоплює східну і південну частини материка, перевищують 1000 м.
Найвищі позначки має Східноафриканське плоскогір'я-величезна піднята рівнина. Там розташовані згаслі вулкани Кенія (5 199 м) і Кіліманджаро (5 895 м) . Ці вулканічні гори приурочені до зони східноафриканських розломів.
Ефіопське нагір'я також є високо піднятою (2 000 - 3 000 м) великою рівниною, усіяною згаслими вулканами. Воно круто обривається на Сході і сходами знижується на заході.
Западина Калахарі з усіх боків оточена плато і плоскогір'ями.
Гори піднімаються на півдні материка. Капські гори невисокі і плосковерхі.
Драконові гори вище, від узбережжя гігантськими сходами вони спускаються до внутрішніх районів материка.