Краткое описание климатообразующих факторов.
Климатообразующие факторы:
1. Географическая широта-это основной климатообразующий фактор, ведь от этой широты или от угла падения солнечных лучей зависит количество солнечной радиации (то есть тепла), которое будет поступать на поверхность Земли.
2. Циркуляция воздушных масс-это перемещение огромных потоков воздуха над территорией Земли, которые переносит тепло и влагу из одних территорий на другие.
3. Океанические течения.Если течения тёплые, то они приносят на поверхность Земли тёплый и влажный воздух, а если холодные-то холодный и сухой.Поэтому климат в прибрежных территориях на материках в основном зависит от этих течений.
4. Подстилающая поверхность и рельеф.На разных участках с разным рельефом климат будет различный.Если есть горы то они буду задерживать воздушные массы, идущие например с океана.В горах также формируется горный климат, которому присуща высотная поясность, то есть изменение климата с высотой.А на равнинной поверхности воздушные массы будут глубоко заходить внутрь материка.
5. Удаленность от океана.Возле океана климат всегда будет морской с высокой влажностью.И чем дальше вглубь материка, тем меньше будет выпадать осадков.
К зональным природным комплексам относятся географические пояса и природные зоны: географические, пояса - арктический, субарктический, северный умеренный, северный субтропический, северный тропический, северный субэкваториальный, экваториальный; природные зоны - арктические пустыни, тундра тайга, степи, пустыни.
Возникновение азональных природных комплексов связано, прежде всего, с особенностями строения земной коры, а также с рельефом. Наиболее крупными азональными природными комплексами являются материки и океаны. Более мелкими – горные и равнинные территории в пределах материков (Западно-Сибирская равнина, Кавказ, Анды, Амазонская низменность). Последние подразделяются на ещё более мелкие природные комплексы (Северные, Центральные, Южные Анды). К природным комплексам низшего ранга относятся отдельные холмы, речные долины, их склоны и т. д.
Європейський Союз демонструє, яким чином країни можуть успішно об’єднати свої економічні та політичні ресурси в спільних інтересах. Сприяючи становленню безпеки і стабільності в широкому світовому аспекті, ЄС допомагає створювати безпечніші і більш сприятливі умови життя в межах своїх власних кордонів. В той же час, Європейський Союз завжди готовий поділитися своїми здобутками та цінностями з країнами та людьми, що знаходяться поза його межами.
Історично, першочергове завдання ЄС, створеного невдовзі після закінчення другої світової війни, полягало у згуртуванні націй та народів Європи. Однак, по мірі вступу до ЄС нових країн та розширення сфери його відповідальності, виникла необхідність у визначенні відносин Європейського Союзу з рештою країн світу. Подібно до того, як ЄС працює в межах власних кордонів для усунення торгових бар’єрів, розвитку менш заможних регіонів і сприяння мирній співпраці, він працює разом з іншими країнами та міжнародними організаціями над тим, аби переваги відкритих ринків, забезпечення економічного зростання та стабільності в нашому все більш взаємозалежному світі стали надбанням кожної людини.