Відповідь: Конкурентні переваги
Україна, друга за площею країна в Європі, відома як житниця регіону завдяки своєму «чорнозему» – виду ґрунту, надзвичайно родючому та багатому на органічну речовину, що називається гумус. Чорноземи, які займають більш ніж половину всієї території України, створюють виняткові агрономічні умови для вирощування широкого спектру сільськогосподарських культур, насамперед зернових та олійних.
Такі вельми сприятливі агроекологічні умови створюють аграрному сектору України значну конкурентну перевагу, яка доповнюється ще й вигідним географічним розташуванням.
Близькість України до великих сусідніх ринків – Російської Федерації та Європейського Союзу – і доступ до глибоководних портів на Чорному морі забезпечують безпосередній доступ до світових ринків і, насамперед, до великих імпортерів зерна в країнах Близького Сходу та Північної Африки.
Ерозія ґрунтів
Незважаючи на сприятливі умови, серйозною проблемою для України є ерозія ґрунтів. Впродовж десятиліть чорноземні ґрунти по всій території країни постійно деградували через нераціональне землекористування та зумовлену ним ерозію. Згідно з оцінками, в Україні щороку понад 500 мільйонів тонн орних земель страждають від ерозії, що вже призвело до зниження родючості ґрунту на площі в більш ніж 32 мільйони гектарів землі.
Згубні наслідки такого становища для вирощування сільськогосподарських культур та загалом для економіки України неможливо переоцінити: внаслідок ерозії втрачається третина кожного долара створеної у сільському господарстві доданої вартості, – а на кожну тонну вирощеного зерна припадає десять тонн еродованого ґрунту.
Є переконливі докази того, що ерозія ґрунтів в Україні прискорюється, внаслідок чого завдається інша значна шкода природі, зокрема, відбувається замулення річок, гаваней та утворених греблями водосховищ, які живлять гідроелектростанції. Ця проблема в окремих регіонах є гострішою, ніж в інших: наприклад, на південному сході країни ерозія ґрунтів сягнула рівня опустелювання.
Image
Distribution of Chernozems in Europe and typical Chernozem profile
Image
Ukraine: soil erosion is visible from satellites
Зміна клімату
Глобальна зміна клімату теж має негативні наслідки, підсилюючи дію ерозії ґрунтів. Наприклад, органічна речовина – «клей», що утримує частинки ґрунту разом та допомагає зберігати воду в ґрунті, – нині зазнає впливу, який зменшує здатність ґрунту утримувати вологу, яка відіграє дуже важливу роль, особливо в сухі роки.
Крім того, впродовж останніх 15 років випадки посух в Україні стають дедалі частішими та інтенсивнішими, значною мірою внаслідок зміни клімату. Посухи тепер стаються в середньому раз на три роки, що призводить до значного зниження врожайності культур. Ці наслідки особливо відчутні у високопродуктивних регіонах країни, як-от південна степова зона країни, де нині заготовлюється 50% українського зерна.
Хоча кліматичні умови в Україні загалом є сприятливими, мінливість клімату, яка, як очікується, посилюватиметься зі змінами клімату, становить серйозну загрозу для сільського господарства.
«Кліматично оптимізоване» ведення сільського господарства
Як відомо, одним з основних чинників ерозії ґрунтів є надмірно інтенсивне розорювання ґрунтів. Сталою та ефективною альтернативою вважається практика раціонального, або ресурсобережливого, сільського господарства. Така практика з без-орним обробітком ґрунтів знижує ерозію ґрунтів, зберігає їхню родючість, підвищує їхню стійкість до посухи і значно зменшує виробничі витрати, мінімізуючи споживання палива.
Великомасштабне впровадження «кліматично оптимізованих» методів ведення сільського господарства, як-от ресурсобережливих методів, в поєднанні з ефективними технологіями боротьби з ерозією ґрунтів, потенційно може мати значні позитивні наслідки для України, і, зрештою, для усього світу.
На рівні країни, наприклад, раціональне ведення сільського господарства на площі в 17 мільйонів гектарів землі може до генерувати дохід на суму в 4,4 млрд. дол. США, що еквівалентне 34 відсоткам ВВП, створеного у сільському господарстві. Цей наслідок може майже повністю зрівноважити зменшення природного капіталу, зумовлене ерозією ґрунтів в Україні, яке оцінюється в 5 млрд. дол. США., навіть не згадуючи про глобальну користь для довкілля та продовольчої безпеки
Ukraine: Soil Fertility to Strengthen Climate Resilience /(«Україна: Родючість ґрунтів як запорука стійкості до змін клімату») – нова доповідь, спільно підготовлена фахівцями Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Світового банку, в якій детально розглядаються ці важливі питання і даються рекомендації щодо оптимального вирішення проблем, пов’язаних з ерозією ґрунтів, надмірним розорюванням землі та зміною клімату в Україні.
З повним текстом цієї доповіді з додатковими детальними оцінками, цифрами та аналізом можна ознайомитися на веб-сайті Issuu або завантажити її у форматі PDF з нашого веб-сайту. Доступні також огляди доповіді українською та російською мовами.
Пояснення:
Город Оренбург, основанный в 1743 году, является административным центром Оренбургской области.
Население: 548 800 человек (2002). Мужчин: 45,9%. Женщин: 54,1%.
С названиями многих городов России связаны определенные образы. Тула - город ружейников, Тюмень - нефтяная столица, Санкт-Петербург - окно в Европу. Есть такой образ и у Оренбурга. В каком бы уголке мы ни находились, обязательно при знакомстве спросят: "По-прежнему ли Оренбург вяжет пуховые платки, так ли хороши эти платки, как прежде?" А самые осведомленные еще и песню про пуховый платок напомнят. Мировую славу принесли Оренбургу знаменитые пуховые платки.
Удивительна история Оренбурга. Начиная от названия города до самых непростых поворотов в его развитии - все невероятно точно отражает путь России. Оренбург закладывался трижды с 1735 по 1743 годы. Более семи лет первопроходцы словно бы опровергали пословицу: "Семь раз отмерь, один раз отрежь". Сначала "резали", потом "отмеряли", и окончательный выбор был сделан. Город был заложен 19 апреля 1743 года на высоком берегу Яика, недалеко от впадения в него Сакмары.
Современный Оренбург - крупный индустриальный центр. В едином государственном регистре значатся около 11000 предприятий и организаций всех форм собственности и хозяйствования. В их числе флагманы промышленного производства Оренбурга ОАО "Инвертор", ОАО "Радиатор", ОАО "Оренбургский завод резинотехнических изделий", ОАО "Орентекс", ПО "Стрела", ОАО "Орстан". Новые технологии производства продукции и рыночные пути их внедрения отличают ОАО "Оренбурггазпром".
Город Оренбург - крупный железнодорожный центр, связывающий Центральную Европу с Азией. Отсюда ведут пути в Узбекистан и Казахстан, в Сибирь и на Дальний Восток, на Юг России и на Украину. Современный железнодорожный вокзал, широко разветвленная сеть транспортных организаций позволяют в короткий срок осуществить получение и отправку грузов.
Автомобильные дороги связывают Оренбург с крупнейшими городами России. Прямое автобусное сообщение действует со столицей Татарстана Казанью и столицей Башкортостана Уфой. Через Оренбург проходит республиканская трасса на Москву и Казань.
Имея замечательное прекрасные традиции, непрерываемую связь с мастерами мирового искусства, науки, материального производства, Оренбург просто преуспевает во всех сферах жизни.
Оренбург стал родиной аэрокосмического экологического мониторинга.
Академик Святослав Федоров предложил Оренбургу одному из первых в России создать филиал МНТК "Микрохирургия глаза". Город вышел на передовые позиции в этой области медицины.
Оренбуржцы имеют опыт создания и гигантских производств - таких, как газовый комплекс.
На протяжении всей истории Оренбург связан с именами выдающихся россиян. Здесь творили композитор Василий Соловьев-Седой, поэт-песенник Алексей Фатьянов, чьи произведения сегодня известны всему миру. Оренбургский пуховый платок вдохновил композитора Григория Пономаренко на создание истинного шедевра песенного творчества, ставшего своеобразным символом нашего края на всей планете. Особые отношения связывают город с деятелем мировой музыкальной культуры Мстиславом Леопольдовичем Ростроповичем.