Объяснение:
Жизнь на Земле возникла в Мировом океане. Необъятные океанические пространства покрывают около 140 миллионов квадратных миль, что составляет более 70 процентов земной поверхности. Помимо того что океаны всегда служили основным источником питания для всего живого на земле, они также с самых ранних времен истории человечества развитию торговли и налаживанию связей. Океаны разлучали людей и сводили их вместе.
Даже сейчас, когда все участки суши нанесены на карту и вглубь континентов можно свободно перемещаться по автомобильным дорогам, а также с речных и воздушных путей, большая часть жителей планеты по-прежнему живут в пределах 200 миль от моря и тесно с ним связаны.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ. Підприємства чорної металургії утворюють металургійні райони. Ще в минулому столітті у світі сформувалося кілька таких районів, що орієнтувалися на сировинну базу, тобто були розміщені поблизу родовищ залізної руди чи в межах залізорудних басейнів: Лотарингія — у Франції, Приозер’я — у США, Урал — у Росії, Кривий Ріг — в Україні, райони на північному сході Китаю й у Південній Африці. Металургійне паливо (кокс) там виробляли з привізного вугілля або завозили з інших територій. Сьогодні сировинна орієнтація розміщення металургійних підприємств переважає в країнах, що розвиваються, та які освоюють потужні басейни залізної руди — у Бразилії, Індії, Венесуелі. Інший варіант розміщення металургійних районів — у кам’яновугільних басейнах, багатих на коксівне вугілля, куди доставляють сировину (залізну руду): Пенсильванія — у США, Мідленд — у Великій Британії, Рур — у Німеччині, Верхня Сілезія — у Польщі, Донбас — в Україні, Кузбас — у Росії.
Згодом для розвинених країн стало властивим розміщення металургійних підприємств на морських узбережжях — у портах, куди надходять привізні сировина і паливо. Потужні металургійні центри з’явилися у морських портах Італії, Франції, Великої Британії, північного сходу США, Японії, Китаю та нових індустріальних країн — Республіки Корея і Тайваню.