К западу от них располагаются Миссисипская низменность, Центральные и Великие равнины, занимающие весь центр материка. Миссисипская низменность сформировалась в речной долине и пересечена многими реками. Центральные равнины представляют собой возвышенность с высотами до 500 м, а Великие равнины — это несколько плоскогорий с высотами от 700 до 1700 м, разделенные уступами. Западную часть Северной Америки занимают Кордильеры — огромная горная система, протянувшаяся с севера на юг вдоль всего побережья материка. Кордильеры образовались на границе двух больших литосферных плит: материковой и океанической. Здесь расположена самая высокая точка материка — гора Мак-Кинли (6193 м). Эта система состоит из трех крупных хребтов: пояс, Внутренний пояс, первые два образованы горами представляет собой цепь плато.
Широтна зональнiсть - зміна природних умов від полюсів до екватора, обумовлене широтними відмінностями в надходженні на поверхню Землі сонячної радіації. Макс. енергії отримує поверхня, перпендикулярна сонячним променям (екваторіальні широти); чим більше нахил, тим менше нагрів (полярні широти). Географічна зональність - одна з найбільш універсальних географічних закономірностей, що має статус закону. Відповідно до цього закону ландшафтна оболонка Землі розділяється на природні зони, що повторюються в Сівши. і Пд. півкулях (напр., зони лісів і степів помірного поясу, тропічних пустель і ін.).