М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
keti261
keti261
24.05.2020 14:23 •  География

Какой океан омывает Азию на западе Африку на востоке Австралию на юге граничит с Антракидой

👇
Ответ:
Nikaaazhh
Nikaaazhh
24.05.2020

южный океан или тихий океан

4,4(21 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
cat0000000
cat0000000
24.05.2020

Результат пошуку зображень за запитом "кліматичні фактори Євразії"

Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Оймяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану)

Євразія – єдиний материк, на якому представлені всі кліматичні пояси земної кулі. Із півночі на південь змінюють один одного арктичний, субарктичний, помірний, субтропічний, тропічний, субекваторіальний і екваторіальний пояси. На континенті відзначені найбільші на Землі контрасти температур. Особливістю материка є істотна зміна кліматичних умов не тільки з півночі на південь, але й із заходу на схід, а також наявність величезних областей із континентальним типом клімату.

Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники:

o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області;

o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь;

o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн;

o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них;

o чергування рівнин і гір.

Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів. Разом із ним на материк протягом усього року надходять повітряні маси з Атлантичного океану. Повітря, що формується над його поверхнею, особливо в областях, де простежується великий вплив теплої Північно-Атлантичної течії, характеризується плюсовою зимовою температурою та великою вологістю. Завдяки особливостям рельєфу атлантичні повітряні маси проникають далеко вглиб материка.

Арктичний пояс проходить через острови Північного Льодовитого океану й узбережжя східної частини материка. Температури повітря тут, як правило, значно нижчі за 0°С. Переважають арктичні повітряні маси й високий тиск. Випадає невелика кількість опадів – 250 мм на рік. На поверхні морів формується стійкий льодовий покрив.

Субарктичний кліматичний пояс простягається вузькою смугою через північну частину материка. Тут клімат трохи м'якший, улітку температура піднімається вище за 0 °С.

Найбільшу територію займає помірний пояс. Тут добре виражені чотири пори року, що проявляються в зміні погодних умов і життєдіяльності рослин. Улітку температури досягають +25°С і вище, узимку опускаються до –15°С і нижче. Середньорічна температура коливається між +15 до 0°С. Тут переважають помірні повітряні маси й низький атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють випадання до 1000 мм і більше опадів на рік, але розподіляються дуже нерівномірно.

У межах помірного поясу сформувалися кліматичні області: морського помірно континентального, континентального й мусонного клімату. Якщо межі кліматичних поясів мають широтну довжину, то межі між областями – меридіональну.

Євразію перетинає субтропічний кліматичний пояс, у складі якого виділяють області із середземноморським, континентальним і мусонним кліматом.

Тропічний пояс у Європі відсутній, а в Азії він виражений лише в південно-західній частині, де розташовані пустельні й напівпустельні території. Улітку температури тут досягають +30 С і більше, а взимку опускаються до – 15°С і нижче. Тут відзначені рекордно високі для материка температури повітря. Спадні потоки повітря спричиняють дуже невелику кількість опадів.

На сході розташований субекваторіальний пояс, тут кліматичні умови більш сприятливі, насамперед, завдяки збільшенню кількості опадів. Субекваторіальний клімат можна також назвати мусонним. Різниця в тиску на материку й океані є настільки великою, що екваторіальні повітряні маси, що приходять з океану, проникають північніше тропіка, де має розташо­вуватися тропічний пояс. Тому субекваторіальний пояс відразу переходить у субтропічний.

Екваторіальний пояс охоплює південь півострова Малакка й більшу частину Зондських островів. Тут переважають екваторіальні повітряні маси й знижений атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють ве­лику кількість опадів – 1000 – 3000 мм на рік. Вони випадають рівномірно протягом усього року. Високі температури повітря протягом року тримаються на рівні +24…+28°С

Объяснение:

4,7(76 оценок)
Ответ:
nikoscki
nikoscki
24.05.2020
Важным этапом в процессе накопления знаний о Казахстане и его изучения  русскими  исследователями явилась вторая половина XVIII первая половина XIX веков. Вхождение края в состав Российской империи требовала от царской администрации знания о вошедших в состав России земель, размещения и численность их жителей и всестороннее изучение края.

Характеристику рельефу местности, караванным и водным путям, топонимов, взаимоотношениям местного населения с царской администрацией и общественной жизни в целом дали в своих трудах и записках дореволюционные ученые. Исследования населенных мест Казахстана и их топонимов шли от сбора разрозненных материалов к систематическому изучению со стороны научных учреждений России. Русские ученые осуществили первые попытки научного обобщения собранных ими материалов. В этой связи следует отметить исследования П.С. Палласа [2], И.П. Фалька [3] и др., где содержатся ценные материалы об истории, этнографии и географии казахского народа.

Взгляды ученых о природных особенностях казахских земель, имели важное значение для дальнейшего изучения исторических и географических условий Казахстана. В рассматриваемом периоде благодаря работам русских путешественников русская наука получила ценные и  достоверные  исторические сведения об Оренбургском крае, Арало-Каспийском бассейне, Балхаш-Алакульской впадине, Джунгарском Алатау и других районах Казахстана.К первой группе источников можно отнести труды таких ученых как: П.И. Рычкова, А.И. Левшина,  Г.Н. Потанина, М.Путинцева, Г.С. Карелина, И.Завалишина и П.П. Семенова-Тянь-Шанского которые занимались систематизацией географических названий и картографических данных  территории Казахстана.

К наиболее полным сводом сведений служит «Книга Большому Чертежу», составленная в 1627 г. Это географический труд содержит сведения о казахских степях. Также в книге даются географическое описание рек Яика, Иргиз, устья Эмбы, пространства до реки Ишим и Сары-су, до гор Улутау и Каратау и песков Каракумов. Всего в «Книге» дается 58 наименований географических названий [4].

Серьезный вклад в изучении истории и географии казахского народа внес П.И. Рычков. Двухтомный фундаментальный труд П.И. Рычкова «Топография Оренбургской губернии» посвящена Оренбургскому краю [5]. В «Топографии» автором дана характеристика природы, населения и хозяйства Оренбургской

226. Людовик XI

У Карла VII был сын Людовик, который, будучи дофином, участвовал в феодальном восстании против военных преобразований короля и вообще сближался с его врагами. Это был человек умный, но жестокий, относившийся к людям с презрением и мстительностью, подозрительный и вероломный, жадный и властолюбивый. Сделавшись сам королем под именем Людовика XI (1461–1483), он вступил в решительную борьбу с остатками старины. Ему удалось почти окончить собирание французских княжеств под единою властью короля (кроме Бретани и Наварры) и бесповоротно сокрушить политический феодализм. Недовольные им сеньоры заключили против него Лигу общественного блага, которую поддерживал Карл Смелый, герцог бургундский, могущественный владетель большого и богатого княжества на востоке Франции (на Роне и Рейне). В борьбе с лигою Людовик XI потерпел сначала поражение, но потом оправился и стал нападать на своих врагов поодиночке. Особенно была важна его победа над Карлом Смелым. В состав владений этого герцога, кроме Бургундии, входили Франш‑Конте и Нидерланды[1], и он мечтал еще о новых завоеваниях и о превращении своих земель в самостоятельное королевство. Людовик XI расстроил эти планы, поддержав восстания его собственных подданных и соединившись против него со швейцарцами. Карл Смелый потерпел поражение в трех битвах и в последней из них (при Нанси) сам был убит. Людовик XI овладел после этого Бургундией (а другие земли Карла Смелого достались его дочери, вышедшей замуж за императора Максимилиана). Внутри страны Людовик XI продолжал политику прежних королей, поддерживая городское сословие и стесняя дворянство. Обходя права генеральных штатов, он усиливал старые налоги и даже вводил новые. Во вновь приобретенных провинциях он поддерживал местные штаты, чтобы примирить эти области с потерею самостоятельности, но в то же время учреждал в них и особые парламенты для ослабления судебной власти сеньоров. В конце своего царствования подозрительный и мрачный Людовик XI жил в уединенном замке Плесси, замаливая старые грехи, но совершая в то же время новые жестокости.
4,4(36 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ