единый комплекс народного хозяйства страны состоит из взаимосвязанных отраслей производственной и непроиэ-водственной сферы. отраслью называют совокупность пред-приятии, производящих однородную продукцию или оказывающих однородные услуги.
основой россии является материальное производство. оно включает:
отрасли, непосредственно материальные блага — промышленность, сельское хозяйство, строительство;
отрасли, доставляющие созданные материальные ценности потребителям — транспорт и связь по обслуживанию материального производства;
отрасли, связанные с продолжением процесса производства в сфере обращения — торговлю, материально-техническое снабжение, заготовки, общественное питание.
непроизводственную сферу образуют:
отрасли услуг — коммунальное хозяйство, бытовое обслуживание населения, транспорт и т.д.;
отрасли социального обслуживания — просвещение, здравоохранение, культура, искусство, наука, научное обслуживание:
отрасли и обороны. отраслевую структуру хозяйства оценивают различными способами: например по числу занятых в каждой сфере, по объему продукции (в рублях) или по стоимости основных производственных фондов.
в россии, как и в других развитых странах, в последние десятилетия отраслевая структура претерпела существенные изменения. произошло увеличение доли населения, занятого в непроиз-водственной сфере, за счет снижения доли работников материального производства. это связано с повышением роли социальных факторов. но ведущую роль в отраслевой структуре все же продолжает играть промышленность.
на промышленность приходится более 1/2 национального дохода страны, в промышленности и строительстве трудятся да 40% занятых в народном хозяйстве.
особенностью структуры россии являются также высокая доля добывающей промышленности (в ней занято 23% всех работников), промышленного производства и мощная оборонная промышленность. последнее связано с многолетним противостоянием — сша.
основные для жизни государства отрасли — оборона, безопасность граждан, образование, здравоохранение, строительство, транспортных магистралей находятся в ведении государства.
в настоящее время россии переживает глубокий кризис структур . следствием этого кризиса является отсталая структура хозяйства, в которой природоэксплуатиру-ющие отрасли.
Географічне положення та берегова лінія. Чорне море омиває Україну з півдня. Воно займає площу понад 420 тис. км2. Море затиснуте між горами Малої Азії – на півдні і Східноєвропейською рівниною та Кримськими горами – на півночі, між Балканським півостровом – на заході та Кавказом – на сході. Вузькими протоками Босфор і Дарданелли та невеликим Мармуровим морем Чорне море сполучається із Середземним, а Керченською протокою – з Азовським морями. Між Чорним і Азовським морями вклинюється найбільший півострів – Кримський, який Перекопським перешийком сполучається з материком. Узбережжя рівнинне, тільки на Кримському півострові вздовж берега простягаються пасма Кримських гір. На північному заході береги моря плоскі, а від гирла Дністра до лиману Дніпра – круті. На цьому відтинку майже нема заток (крім невеликої Одеської), натомість багато озер-лиманів, відокремлених від моря пересипами. Далі на схід до мису Сарич берегова лінія доволі порізана: в суходіл вдаються затоки – Каркінітська, Каламітська, Дніпровський лиман, в море виступають Тарханкутський півострів та намиті піщані коси-острови – Тендрівська і Джарилгач. На півдні Кримського півострова майже впритул до моря підходять схили гір, берег стає високим і крутим. Ця ділянка незручна для прибережного судноплавства. І лише в окремих місцях є невеликі затоки-бухти – гавані для морських кораблів (Севастопольська, Балаклавська). На цій ділянці чорноморського узбережжя Криму мальовничі середземноморські ландшафти створюють найкращі умови для відпочинку. На сході Кримського півострова в берег вдається Феодосійська затока.
Геологічна будова і рельєф дна. Улоговина Чорного моря за формою нагадує чашу з найбільшими глибинами в центральній і південній частинах (максимальна глибина – 2 245 м). Значні глибини йпоблизу Південного берега Криму. Улоговина моря розміщена у скидовій западині, опускання дна якої триває й дотепер. Натомість північна частина моря (між гирлом Дунаю і Кримським півостровом) зайнята шельфом. Україна володіє найбільшою площею шельфу серед усіх причорноморських держав.
Існування Чорного моря бере початок з розпаду океану Тетіс на окремі басейни (30 – 40 млн років тому). На його місці виникали різні за конфігурацією моря, аж поки близько 500 тис. років тому не з’явився басейн, подібний в основних рисах до сучасних Чорного й Азовського морів. Однак він не мав зв’язку із Середземним морем і був прісним. У подальшому такий зв’язок виникав і знову втрачався. Близько 9 – 7 тис. років тому Чорне море остаточно сполучилося із Середземним, воно знову стало солоним і набуло сучасних обрисів.
України Чорне море має відносно невеликі глибини і тому добре прогрівається. Температура води на поверхні влітку підвищується до +27 °С, а взимку становить –0,5... +8 °С. Глибше 150 м температура стає незмінною (+9 °С). В окремі суворі зими північно-західна частина моря замерзає.
Солоність чорноморської води неоднакова: біля берегів вона становить до 10 ‰, у центральній частині – 18 ‰. Тобто вона вдвічі менша від середньої солоності вод Світового океану. Це пояснюється притоком у Чорне море великої кількості прісної річкової води. Цікаво, що назва Чорного моря не має нічого спільного з кольором його води, для якої характерний синьо-зелений відтінок. Вода доволі прозора (прозоріша, ніж в Атлантичному океані чи Балтійському морі).
На шельфі Чорного моря розвідано промислові запаси нафти і природного газу. У морській воді розчинені залізо, срібло, мідь, сіль та інші речовини. Лікувальне значення мають грязі чорноморських лиманів. Пляжі вздовж узбережжя є чудовими місцями відпочинку.
Охорона моря. Екологічна ситуація в Чорному морі визначається передусім стоками річок, що впадають у нього, а також викидами шкідливих речовин, які потрапляють у воду при аваріях кораблів і видобутку корисних копалин. Найбільше забруднюючих речовин зі стоками приносять Дунай, Дністер, Дніпро. Внаслідок цього відбувається «цвітіння» води у північно-західній частині моря. Забруднюють море також промислові підприємства й порти, заклади сфери відпочинку, що знаходяться на його берегах, побутові стоки міст. Води Керченської протоки і узбережжя однойменного півострова зазнали сильного забруднення нафтопродуктами восени 2007 р. під час аварії суден-танкерів. Внаслідок цього відбулася масова загибель риби, загинуло понад 30 тис. птахів. Мазут, що скупчився на дні, утворив плями, які роблять ці ділянки непридатними для життя організмів. Це вимагає вживання низки заходів щодо очищення стоків та охорони води Чорного моря від забруднення.
ссавці та земноводні
Объяснение:
вроде так можно лучший ответ )