Згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). У слов'ян таким богом був Перун, у римській міфології - це Юпітер, у греків - Зевс, у ведичній культурі - Індра. Слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються Верховному Богу над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися богові дощу окремо. Якщо людина поклоняється Верховному Богу, то бог дощу, будучи Його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі.
Характеристики[ред. • ред. код]Рідкі опади з меншим діаметром крапель називаються мрякою. Краплі з діаметром понад 7 мм, розбиваються при випаданні на менші краплі. Інтенсивність дощу коливається від 0.25 мм/год (мжа) до 100 мм/год (злива). Дощ силою 28 мм/год, що випадає на площі 1 га д,огає потужності 7,5 кВт.[1]
Поверхневі потоки, що утворюються під час дощу, спричиняють значну ерозію корінних порід, особливо у гірській місцевості.
Тривала відсутність дощу призводить до посухи. У багатьох культурах виконується спеціальний обряд викликання дощу, що виконується під час посухи з метою виклику дощу.
Механізм утворення[ред. • ред. код]Дощ випадає, як правило, зі змішаних хмар (переважно шарувато-дощових та високошаруватих), що містять за температури нижче 0 °C переохолоджені краплини і льодяні кристали. Пружність насичення водяної пари над краплями більша, ніж над крижаними кристалами за тієї ж температури, тому хмара, навіть ненасичена водяною парою по відношенню до крапель води, буде перенасичена по відношенню до кристалів. Це призводить до зростання кристалів за одночасного випаровуваннія крапель. Збільшуючись і обтяжуючись, кристали випадають з хмари, приморожуючи до себе при цьому переохолоджені краплини. Входячи у нижню частину хмари або в шари під нею з температурою понад 0 °C вони тануть,, перетворюючись на дощові краплини. Менша роль в утворенні дощу належить злиттю хмарних крапель між собою.
Утворення кристалів льоду звичайно відбувається на ядрах кристалізації — аерозольних часточках, присутніх у атмосфері. За високої концентрації аерозолів утворення дощових краплин відбувається швидше. З цієї причини над великими містами частіше, ніж на селі випадають слабкі дощі.[2] Розпилюючи у хмарі реагенти, можна викликати штучний дощ, однак кількість штучних опадів буде невеликою. В природніх умовах дощові хмари утворюються на потоках теплого вологого повітря, які багаторазово відновлюють вміст вологи у хмарі під час дощу.
Якщо сонце освітлює дощові краплини, що летять, то за певних умов можна гати веселку.
Умови утворення[ред. • ред. код]
ответ:Если психология изучает закономерности, особенности развития и функционирования психики, а социология - соц.жизнь людей, соц.факты, процессы, отношения, деятельность индиводов, соц.групп, их роль, статус и социальное поведение, то социальная психология изучает закономерности формирования, функционирования и развития общественно-психологических явлений, процессов и состояний, субъектами которой являются индивиды и соц.общности. Связь выражается в совокупности изучаемых вопросов как психологии, так и социологии.
Объяснение:
Однією з причин різної частки зайнятих у виробничій сфері та сфері послуг у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, є різниця в рівні економічного розвитку. У розвинутих країнах виробнича сфера зазвичай більш розвинена, оскільки вони мають більшу кількість промислових підприємств та заводів, що виробляють різноманітні товари. У країнах, що розвиваються, зазвичай більш розвинена сфера послуг, оскільки вони мають меншу кількість промислових підприємств та заводів, але зростаючий попит на різноманітні послуги, такі як туризм, ресторани, медичні послуги тощо.
Також, різниця в частці зайнятих у виробничій сфері та сфері послуг може бути пов'язана зі змінами в економіці та технологіях. Наприклад, з розвитком інформаційних технологій та зростанням інтернет-торгівлі, частка зайнятих у сфері послуг може збільшуватись, оскільки більше людей замовляють товари та послуги онлайн.
Крім того, різниця в частці зайнятих у виробничій сфері та сфері послуг може бути пов'язана зі специфікою країни та її економіки. Наприклад, країни з багатими природними ресурсами, такими як нафта чи газ, можуть мати більш розвинену виробничу сферу, оскільки вони можуть експортувати ці ресурси та виробляти товари на їх основі.