Организационные формы строительства
Особенности и проблемы развития капитального строительства в условиях рыночной экономики
Строительство как отрасль хозяйственного комплекса страны
Роль и место строительства в экономике страны
Отраслевая структура промышленности
В свою очередь, для проведения анализа экономического состояния народного хозяйства используют понятие отраслевая структура промышленности, которое характеризует состав отраслей и комплексов, входящих в промышленность, и их доли в общем объеме промышленного производства.
Отраслевую структуру характеризуют следующие показатели:
1) доля отдельной отрасли или комплекса в общем объеме промышленного производства;
2) доля прогрессивных отраслей в общем объеме промышленного производства;
3) коэффициент опережения, выражающий отношение темпов роста отрасли или комплекса к темпам роста объемов производства всей промышленности;
4) соотношение добывающих и перерабатывающих отраслей;
5) соотношение между группой А (товары промышленного
и военно-промышленного комплексов) и В (товары народного потребления);
6) доля ВПК в общем объеме промышленного производства.
Відповідь:
Ні, не можна.
Пояснення:
Насиченим називається повітря, якщо воно увібрало максимально можливу кількість пари за даної температури.
При температурі -10°С повітря може увібрати близько 2,6 г (2,5 г за іншими джерелами інформації, тому використайте значення згідно вашого навчального матеріалу) води і тільки в цьому випадку воно буде насиченим. В нашому завданні мова йде про 2 г води, відповідно воно ненасичене.
Нагадаю, що відносна вологість - це відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що міститься у повітрі, до тієї її кількості, що може міститися в повітрі за даної температури.
Таблиці залежності кількості водяної пари в насиченому повітрі від його температури, при необхідності можна знайти. Також зазвичай у підручниках до теми про вологість повітря надається ця інформація у вигляді таблиці або ілюстрацій.
ответ:Війна... Скільки болю, гіркоти, самотності і смерті несе в собі це слово! Я думаю, війна — ровесниця людству, і в усі часи та епохи люди відчували холодний подих війни у себе за спиною. Ця злісна всепожираюча і руйнівна сила приносить із собою чимало горя, страждань і душевної порожнечі.
Однак не варто думати, що людина є жертвою війни. Це зовсім не так. Жертва займається самобичуванням, оскільки будь-яка війна — справа рук самої людини. Чи не виявляється через це тваринний початок в людях? Чи не є це своєрідним «природним відбіром», в результаті якого виживає найсильніший, будь він з ломакою, зі стрілами, з мечем, з порохом, з рушницею.
Людська цивілізація вдосконалюється з кожним роком і з кожним роком удосконалюються засоби ефективної війни. Підсвідомо люди настільки пройняті цією «войовничістю», що дуже часто у звичайній, побутовій ситуації вживають військову термінологію: «на річкових рубежах», «на кордоні нашої області», «збиратися, як на війну».
Іноді запитуєш себе: невже людина народжується для війни? Мені не хочеться в це вірити. Навіщо народжуватися для руйнування? Людина приходить на цей світ, щоб пізнати його в любові, гармонії, творенні. Люди народжуються в любові і для любові, а війна противна людському розуму, як створення розумного і внутрішньо сильного та красивого. Але тут не можна не сказати про те, що війна багатолика: для одних вона є шляхом до слави, для інших — це боротьба за свободу і загальне благополуччя, для когось — це справа принципу...
Війна — це подія, яку треба не тільки пережити, але й осмислити. Вона не тільки руйнує, але часто веде до згуртування народу, до емоційного, культурного, морального, етичного сплеску. Вона об’єднує людей у єдиному пориві проти спільного ворога.
Не стоять «особняком» від цієї боротьби і письменники, поети, художники, композитори... Вони завжди стверджували, що війна суперечить «людському» в людині, оскільки закликає братися за зброю чоловіків, старих, підлітків, жінок. Дуже складно уявити жінку, хранительку вогнища і матір, на війні.
Розмірковуючи на тему війни, запитуєш себе: «Що ж таке війна в Чечні або в Афганістані?». Я не знаходжу сенсу в цих війнах, не бачу причин, які можуть виправдати мільйони загублених життів. І в цьому полягає весь жах дійсності. Ще страшніше, коли під личиною «праведника» ховається злісний агресор, який нібито бореться за демократію в усьому світі. Жахливо те, що всі заплющують очі на «витівки злісного агресора» і не хочуть вступати з ним у боротьбу. Я думаю, благополуччя країни потрібно оцінювати не тільки по зростанню економіки і курсу валюти, а й по «моральному» здоров’ю людей. Нормальна розсудлива людина ніколи не підніме зброю проти себе подібних і не візьме участь у війні — божевіллі глобального масштабу.
Объяснение: