Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.
Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.
На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».
У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].
М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.
Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].
Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.
Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.
1) Тайга — крупнейший сухопутный биом в мире, её площадь составляет 15 млн км².
2) Её ширина в Европейской части достигает 800 км, а в Западной и Восточной Сибири — 2150 км.
3) Влажный климат, преобладанием в растительном покрове хвойных лесов на подзолистых почвах и сфагновых болот.
4) Для зоны тайги наиболее типичны подзолистые почвы. На песках и щебнистых породах в тайге широко распространены подзолы.
5) Тайга́ — биом, характеризующийся преобладанием хвойных лесов, образованных в основном бореальными видами ели, пихты, лиственницы и сосны.
6) Главное богатство черневой тайги – кедр.
7) Животные тайги, которые охраняются и занесены в Красную Книгу: амурский тигр, бобр западносибирский, бобр тувинский, гигантская бурозубка, сахалинская кабарга, японский крот, длинноклювый пыжик, сапсан, черный аист и др.
Народ.Языковая семья.Языковая группа.Религия.
Русские.Индоевропейская.Славянская.Православие.
Осетины.Индоевропейская.Иранская.Православие.
Карачаевцы.Алтайская.Тюркская.Ислам.
Балкарцы.Алтайская.Тюркская.Ислам.
Кабардинцы.Северо-кавказская.Нахско-дагестанская.Ислам.
Ингуши.Северо-кавказская.Нахско-дагестанская.Ислам.
Чеченцы.Северо-кавказская.Нахско-дагестанская.Ислам.
Адыгейцы.Северо-кавказская.Нахско-дагестанская.Ислам.