Миколаївський глиноземний завод розташований у декількох кілометрах від міста Миколаєва на березі Дніпро-Бузького лиману. Це одне з найбільш енергоощадливих глиноземних підприємств у світі, що має високий рівень автоматизації.
На Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті видобувають близько 400 тис. т ільменітових руд на рік. Із неї отримують понад 100 тис. т ільменітового концентрату.
Розробки уроків Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Підручник з Географії. 9 клас. Довгань - Нова програма
§ 24. Кольорова металургія України
Ви дізнаєтесь:
• про кольорові метали та технології їх виробництва
• про географію кольорової металургії України
Пригадайте:
• руди яких кольорових металів залягають у надрах України
• що ви дізналися про властивості металів на уроках хімії
Особливістю кольорових металів є їхні унікальні властивості. Це обумовлює широке використання цих металів у господарстві. З алюмінію та його сплавів виготовляють корпуси літаків, двигуни, блоки циліндрів та інші деталі. Мідь та її сплави необхідні при будівництві ліній електропередач і пристроїв зв’язку (кабелі, дроти), в електромашинобудуванні та приладобудуванні. Із титану виробляють деталі для літаків, суден, космічних апаратів, ядерних реакторів; його використовують у хімічній промисловості, будівництві.
1. Кольорові метали, їх виробництво та чинники розміщення підприємств.
Кольорова металургія — комплексна складова промисловості, яка включає видобуток руди, її збагачення й виробництво різноманітних кольорових металів та їх сплавів. До кольорових металів, зокрема, належать алюміній, титан, магній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель, золото, платина. Вони використовуються в електроніці, авіабудуванні, робототехніці та електроенергетиці.
Технологія виробництва кольорових металів має свої особливості. Вони пов’язані з низькою концентрацією кольорових металів у руді порівняно із залізною (у багатих залізних рудах вміст кольорових металів становить понад 57%, у рудах кольорових металів — лише кілька відсотків), а також наявністю в руді кількох металів. Наприклад, для отримання міді використовують руди із вмістом основного металу в середньому 2—3%. Перевозити їх далеко недоцільно. Тому виплавка міді здійснюється поблизу місць видобутку. Спочатку мідні руди збагачують й отримують мідний концентрат із вмістом металу 35%. Потім відбувається плавка та продування в конверторі для отримання чорнової міді, останній етап — очищення від домішок (рафінування). При застосуванні спеціальної технології з мідної руди можна отримати й деякі інші кольорові метали.
Алюміній не можна виробити шляхом плавлення руди в печі. Руду (найчастіше це боксити) спочатку переробляють у глинозем, а потім із нього отримують чистий алюміній. Цей процес базується на використанні електроенергії великої потужності. Тому алюмінієві заводи будують поряд із джерелами дешевої електроенергії — найчастіше гідроелектростанціями. Отже, на розміщення підприємств із виробництва алюмінію, як й інших легких металів (наприклад титану), найбільше впливає енергетичний чинник. Для важких металів необхідна велика кількість палива.
Мал. 1. Миколаївський глиноземний завод розташований у декількох кілометрах від міста Миколаєва на березі Дніпро-Бузького лиману. Це одне з найбільш енергоощадливих глиноземних підприємств у світі, що має високий рівень автоматизації.
Мал. 2. На Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті видобувають близько 400 тис. т ільменітових руд на рік. Із неї отримують понад 100 тис. т ільменітового концентрату.
В Україні мінерально-сировинна база кольорової металургії недостатня, і багато підприємств працюють на привізній сировині або переробляють брухт кольорових металів. Під час розміщення цих підприємств також ураховуються споживчий, транспортний та екологічний чинники. Кольорова металургія є забруднювачем навколишнього середовища й головним джерелом надходження важких металів.
2. Основні центри виробництва кольорових металів в Україні.
Найбільше підприємств кольорової металургії розташовано в Запорізькій, Донецькій, Луганській областях, які мають високий рівень забезпечення електроенергією та паливом, розгалужену транспортну мережу і споживачів.
Найбільші обсяги виробництва характерні для алюмінієвої промисловості. Запаси бокситів в Україні незначні (промислове значення мають родовища в Дніпропетровській та Черкаській обл.), тому сировину імпортують. Промисловість представлена Миколаївським глиноземним заводом
Мал. 3. Запорізький титано-магнієвий комбінат є єдиним в Україні та Європі виробником губчастого титану. .
Педагогический эксперимент — научно организованный опыт обучения с целью проверки правильности научной гипотезы, сформулированной исследователем.
Эксперимент в сравнении с обычным наблюдением имеет ряд преимуществ: он дает возможность изучать явления при более разнообразных условиях; в нем можно повторять одно и то же явление как при одних и тех же, так и при различных условиях; с его можно с большей точностью изучать явление, расчленить его на отдельные части, выделить в явлении интересующие стороны. Поэтому эксперимент позволяет собрать более точные и достоверные факты, на основе которых можно сделать обоснованные научные выводы.
О
Днепр (Днипро́[5][6], укр. Дніпро́) — город, областной центр Днепропетровской области Украины, центр Днепровской агломерации, расположенный на реке Днепр[7]. Четвёртый город по численности населения Украины после Киева, Харькова и Одессы. До 1796 и с 1802 по 1926 год город имел название Екатериносла́в, с 1796 по 1802 год — Новоросси́йск, а с 1926 по 2016 год — Днепропетро́вск.
Один из крупнейших промышленных центров Украины[8]. Особенно развиты чёрная металлургия, металлообрабатывающие цеха, машиностроение и другие отрасли тяжёлой промышленности. Днепропетровск являлся одним из ключевых центров оборонной и космической промышленности советского периода, в городе было размещено Министерство чёрной металлургии. По причине развитой военной промышленности Днепропетровск был закрытым для посещения иностранцами городом вплоть до 1990-х годов.
По данным на 1 января 2019 года, в городе проживало 998 103 человек наличного населения, в границах горсовета — включая пгт Авиаторское — 1 000 576 человек[9]. В 1976—2011 годах численность населения Днепропетровска превышала миллион человек (также как временно в конце 2017 — начале 2018 годов)Перейти к разделу «#Население».
Объяснение:
Миколаївський глиноземний завод , Запорізський алюмінієвий комбінат