Объяснение:
Щоб берегти землю, природу,
Треба її полюбити,
Щоб полюбити, треба пізнати.
Пізнавши – неможливо не полюбити.
М. Пришвін
Земля – колиска людства. Вона
носить на собі океани, хмари та їхні тіні,
розкривається джерелами, пускає в небеса птахів, вбирає в себе всі сніги й дощі, дає
всьому життя. Наше спільне щастя – жити на планеті Земля, у цьому дивосвіті
природи, спілкуватися з нею. Її краса не може не бентежити душу. Космонавт Юрій
Гагарін, який перший 22 квітня 1961 року побачив Землю з космосу, вигукнув: "Яка
красива наша Земля! Окутана тонким блакитним серпанком атмосфери, як
коштовний діамант, сяє вона на фоні чорного вакууму Космосу». Згодом 12
американських школярів запропонували відзначати 22 квітня День Землі. Земляни
підтримали цю природоохоронну акцію. А з 1991 року цей день відзначає й Україна.
Тому стало традиційним проведення тижня циклової комісії викладачів природничих
дисциплін у цей час (18.04.2016-22.04.2016).
Ми живемо у віці бурхливого технічного прогресу. На даний час екологія – це
б життя і мислення кожної людини. Сьогодні вже мова йде не про те, щоб
змінити життя, а щоб його врятувати. Ми вже звикли до висловів «екологічна
небезпека», «екологічна катастрофа». До Всесвітнього Дня Землі і Дня довкілля зі
студентами третього курсу
випущено бюлетень
«Екологічний вісник» (клуб
«Довкілля», керівник Горобець
О.А., Ляшук А.Б.); екологічну
газету на тему: «Планета
повинна жити!» (131 група,
Ляшук А.Б.). На інформаційноекологічній виставці «За нас
ніхто планету не врятує», що експонувалася у
бібліотеці, було представлено науковопізнавальну літературу з тем «Довкілля та
здоров’я», «Екологічний вісник», «Рідна
природа», «Екологія довкілля та безпека
життєдіяльності».
Зацікавлення у студентів викликав
фотоколаж до Дня птахів (клуб «Довкілля»)
«Пташиний дивосвіт», де було необхідно у зазначений час пізнати птаха за його
зображенням. Найактивнішими учасниками стали студенти 113 групи.
Біологію справедливо вважають нині
наукою майбутнього. Тільки вдумайтеся:
згідно з офіційним дослідженням «Shape of
Jobs to Come», підготовленим компанією
Fast Future для уряду Великобританії, із
двадцяти нових спеціальностей, які
виникнуть у наступні два десятиріччя, сім
буде пов’язано з біологією.
Цей предмет не випадково захоплює
багатьох студентів. Одним із престижних інтелектуальних змагань, де вони можуть
випробувати свої сили, є олімпіада з біології. 18.04.2016 було проведено олімпіаду з
біології (аудиторія № 32, 15.10, для
студентів І курсу).
Призерами олімпіади стали:
- І місце Варейчук Яна, 112 група.
- ІІ місце Мельник Людмила, 112
група.
- ІІІ місце Килимник Анастасія, 111
група. та Карапет Людмила, 111 група.
Студенти ІІ курсу 19.04.2016 взяли
участь у вікторині «У світі цікавої
природи» (клуб «Довкілля»).
Переможцями вікторини стали
команди:
І місце -124 гр.
ІІ місце -123 гр.
ІІІ місце -122 гр.
Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів – це складний,
багатогранний і тривалий процес, який здійснюється протягом усього періоду
навчання студентів в педагогічному вузі. Однією з основних форм професійного
становлення майбутнього вчителя є педагогічна практика, яка дозволяє синтезувати
теоретичні знання та практичний досвід. Педагогічна практика виступає органічною
складовою єдиного навчально-виховного процесу, психолого-педагогічної та
методичної підготовки майбутнього вчителя, пов'язуючи теоретичне навчання
студента у вузі з його майбутньою самостійною роботою в школі. Створюючи умови,
максимально наближені до реальних умов самостійної педагогічної діяльності у
школі, педагогічна практика реалізує сприятливі передумови для формування основ
професійної майстерності вчителя.
У процесі педагогічної практики є можливість певною мірою осмислити
педагогічні явища і факти, закономірності і принципи навчання і виховання,
оволодіти професійними уміннями, досвідом практичної діяльності. Крім того,
перехід суспільства на ринкові відносини вимагає формування у студентів
педагогічних внз таких особистісних і професійних якостей, які б дозволили їм без
особливих внутрішніх бар'єрів почати трудовий шлях у постійно змінюваних умовах
діяльності сучасної школи. Тому у плані проведення тижня ЦК передбачено
методичний день у школі, де було презентовано:
- урок з природознавства на тему: «Які рослини занесені до Червоної книги
України?», 2-А клас, ЗОШ №5, методист Ляшук А.Б., практикант – студентка 132
групи Луцко О.С.;
– урок з основ здоров̕ я на тему: «Вибір друзів за інтересами» ЗОШ № 3,
методист Сеник З.А., практикант – студентка 133 групи Стельмах Т.В.;
– фотоколаж «Тварини Червоної
книги» до 50-річчя створення Міжнародної
Червоної книги (Кочина Н.М.).
21.04.2016 стартувала акція з охорони
довкілля «Краса природи порятує світ»,
присвячена Всесвітньому Дню Землі щодо
озеленення території коледжу. У акції взяли
участь студенти усіх навчальних груп.
Завершився методичний тиждень 22.04.2016 годиною спілкування «Збережи
Бакса́нский ледни́к или Азау (ледники Большой Азау и Малый Азау) (карач.-балк. Басхан) — берёт начало в южном склоне Эльбруса и восточном (К-Б) склоне хребта Хоти-тау (Хотютау; с горы АзауБаши), соединяющего Эльбрус с Главным Кавказским хребтом.
Образуется из 4-х рукавов, из которых два получают начало на Эльбрусе, один на Хоти-тау и последний на горах, ограничивающих ледник с правой его стороны. Кроме того, масса ледяных потоков присоединяются к нему с обеих сторон, и в этом отношении Баксанский ледник напоминает Мер-де-Глас и ледникАлеч в Швейцарии, и принадлежит к ледникам первого порядка, на котором отчетливо выражены морены.
За начало ледника принимают ветвь, спускающуюся с Хоти-тау, имеющую вид широкого ледяного поля. Боковые морены с левой стороны ледника представляют несколько высоких параллельных гряд из кусков лавы и других горных пород; правая же сторона глетчера упирается в своей средней и нижней части в отвесные скалы, почему морены имеют всего несколько шагов ширины.
В 1849 г. Баксанский ледник оканчивался на высоте 2241 м , спускался в область лесов. Многие сосновые деревья, заграждавшие дорогу леднику, были свалены и лежали на его поверхности вместе с моренами; другие вмерзли в ледяную массу и пестрили её своими зелеными ветвями.
В конце 70-х годов 19-го века он оканчивался уже на высоте 2327 м , а в 1881 г. поднялся еще выше, причем конец его был в расстоянии 200-600 метров от крупного соснового леса, в область которого он вторгался в 1849 г.
Климат:Для смешанных и широколиственных лесов характерно более теплое продолжительное лето , чем в тайге . Средняя температура января изменяется от -4С на западе до -16С на востоке Русской равнины. На Дальнем Востоке январская температура составляет -20…-24С.Глубокого снежного покрова не бывает .Годовая сумма осадков достигает 500-800мм.Это примерно равно испарению .Коэффициент увлажнения чуть больше единицы .Поэтому заболоченность здесь значительно ниже ,чем в тайге .Среди болот преобладают низинные и переходные.
Почвы:На севере под хвойно –широколиственными лесами распространены дерново-подзолистые почвы ,а в южной части под широколиственными лесами- серые лесные почвы .В них выделяется три основных горизонта .Верхний горизонт-гумусовый ,сюда попадают отмершие надземные части растений, здесь особенно много микроорганизмов, червей , личинок и насекомых .Этот слой самый плодородный. Еще существует два слоя :горизонт вымывания и вмывания.
Растительный мир:Очень своеобразны дальневосточные смешанные и широколиственные леса. Растительность зоны очень сильно изменена в результате деятельности человека .Сейчас леса занимают менее 30% площади зоны .В их составе значительна доля вторичных, мелколиственных лесов. Зона смешанных и широколиственных лесов отличается большими запасами тепла и достаточным увлажнением.
Животный мир:В смешанных и широколиственных лесах много укрытий, разнообразный и достаточно обильный корм .Это позволяет животным круглый год оставаться в лесах. Перелетных птиц здесь значительно меньше , чем в тундре . Для лесов характерно ярусное распределение животных. Здесь распространены животные: белки, лесная куница ,хорь ,бурый медведь, лисы, лось, летучие мыши, дятлы, совы.
Хоз.деятельность человека: В результате хозяйственной деятельности человека природные ландшафты уступают место антропогенным ландшафтам. Леса вырублены, интенсивно добываютса полезные ископаемые.