Геологічним середовищем називають гірські породи верхньої частини літосфери, що перебувають під впливом інженерно-господарської діяльності людей. З одного боку, воно є мінерально-сировинною базою для виробничої діяльності, а з другого - фундаментом всієї господарської діяльності людства. Адже саме на гірських породах формується ґрунтовий і рослинний покриви, вони є первинною основою всіх будівель та інженерних споруд.
З розвитком науки й техніки невпинно зростає антропогенний вплив на геологічне середовище. До початку XVIII ст. людина використовувала 26 видів мінеральної сировини, на початку XX ст. - 59, а сьогодні - понад 80. Тому найбільш негативно впливає на геологічне середовище гірничодобувна промисловість. Тільки 10% мінеральної сировини, яку людина добуває з надр планети, перетворюється на готову продукцію, решта 90 % забруднює біосферу. Наприклад, при збагаченні мідних руд майже третина міді викидається у звалища. Крім цього, дуже мало використовуються супутні елементи - срібло, цинк і інші компоненти руд.
При нераціональному використанні геологічного середовища руйнується не лише це середовище, а й пов'язані з ним ґрунтовий та рослинний покрив, поверхневі й підземні води тощо.
Внаслідок видобутку, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження пустої породи та відходів виробництва відбувається концентрація шкідливих елементів - важких металів, радіоактивних елементів тощо, що призводить до важких захворювань і навіть до масової загибелі рослин і тварин.
Транспортування вантажів, дослідного устаткування або бурових установок по бездоріжжю, пересування дуже важких самохідних агрегатів, тракторів завжди призводить до важких екологічних наслідків, особливо в степах, пустелях, тундрі.
Під час геологорозвідувальних робіт змінюються природні ландшафти місцевості - порушується ґрунтово-рослинний покрив, утворюються западини через проведення відкритих канав, шурфів, розчисток порід.
Значний негативний вплив на геологічне середовище має будівництво і експлуатація різноманітних будівель та гірничо-інженерних споруд. Особливо це стосується кар'єрів і шахт. Підземні порожнини, що утворюються внаслідок закладання шахт, порушують тектонічні процеси у верхніх шарах земної кори, що часто є причиною техногенних землетрусів, обвалів і зсувів. Внаслідок розробки кар'єрів і нагромадження пустої породи у відвалах і териконах руйнуються родючі ґрунти. Нині дедалі частіше техніко-будівельній діяльності на родючих землях передує знімання, переміщування та зберігання ґрунту, який потім використовують для покриття інших територій з гіршими ґрунтами чи для рекультивації кар'єрів і териконів. На рекультивованих землях розбивають сади, парки, городи.
У зв'язку з широкомасштабним руйнуванням геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. З цією метою необхідно, щоб був створений державний фонд родовищ корисних копалин і його резерв, та розроблені положення про його використання. Слід передбачити чіткі економічні відносини між власником та користувачем надр, які б враховували плату за землю, надра, штрафні санкції за порушення законодавства з використання і охорони надр.
Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим родовищ. Це поняття охоплює весь комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація - це відновлення шару ґрунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або забруднення.
Поволжье - один из крупнейших географических объектов РФ. Он расположен вдоль берегов реки Волга. Здесь хорошо развита экономика. Судоходная река, железнодорожные ветки, пересекающие Поволжье вдоль и поперек, обеспечивают местных жителей всем необходимым для полноценного существования. По Волге есть выход в моря, что также благоприятно сказывается на экономико-географическом положении района.
Поволжский район славится запасами полезных ископаемых. Среди них особенно ценятся:
нефть;
газ;
сера;
поваренная соль.
Кроме этого, здесь достаточно сырья для изготовления качественных стройматериалов.
Поволжье - многонациональный регион. История формирования современного населения началась много веков назад. Коренными жителями изначально были марийцы, чуваши и мордва. Со временем сюда перекочевали и другие народы.
В наши дни Поволжский район - самый заселенный и освоенный. Ежегодный прирост населения происходит из-за активной миграции людей из других районов. Благодаря богатым ресурсам здесь не так остро встаёт во с трудоустройством. Основная часть населения занимает столицы национальных республик и крупные промышленные города, где безработица практически исключена.
Крупнейший немецкий естествоиспытатель Александр Гумбольдт проанализировал изменения климата и растительности и установил, что между ними существует очень тесная связь, что климатические зоны являются одновременно и зонами растительности. В дальнейшем стало ясно, что изменение климата вызывает зональное размещение не только сообществ растений, но также животных, почв, процессов стока, водного режима рек, внешних процессов образования рельефа и т. д.
В конце XIX столетия великий русский ученый Василий Васильевич Докучаев доказал, что зональность является всеобщим законом природы. Она проявляется в большей или меньшей степени во всех компонентах и на равнинах, и в горах. Так как все компоненты природы находятся в тесном взаимодействии друг с другом, то следствием закона зональности является существование крупных зональных ПТК -- природных зон.
Ведущую роль в формировании природных зон играет соотношение тепла и влаги.
На территории Российской Федерации наблюдается смена с севера на юг следующих природных зон: арктических пустынь, тундр, лесотундр, тайги, смешанных и широколиственных лесов, лесостепей, степей, полупустынь, пустынь.
Почти все зоны отличаются большой протяженностью с запада на восток. Несмотря на это каждая зона на всем своем протяжении сохраняет некоторые общие черты, обусловленные соотношением тепла и влаги: господствующие климаты, коэффициент увлажнения, типы почв, растительности. Сходство прослеживается также в поверхностных водах и современных рельефообразующих процессах.