Причина - разность температур воздуха а как следствие воды - солнце! оно нагревает поверхность земли по разному из за наклона оси вращения земли по отношений и к плоскости вращения земли вокруг солнца. (так же ветер возникает - где больше температура там больше давление - течет от большего давления в область меньшего! Тепло от солнца всему начало.
Господарське значення. Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.Основне призначення озимої пшениці — забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових я культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В-І, В2 РР, Е та провітаміни A, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти — лізин, триптофан,-- валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізбдейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків недостатньотаких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50 % загального вмісту білка. Це означає, наприклад, що при вмісті білка в зерні 14 % ми використовуємо його лише 7 %. Тому так важливо вирощувати високобілкову пшеницю. 400 — 500 г пшеничного хліба та хлібобулочних її виробів покриває близько третини «сіх потреб людини в їжі, половину потребу вуглеводах, третину ( 40 %) % у повноцінних білках,50 – 60 % —у вітамінах групи В, 80 % - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі і залізі, на 40 % — у кальції.
Переменные ветры, в отличие от постоянных, могут менять направление. К ним относятся муссоны (от арабского слова «маусим» — «сезон») , меняющие свое направление два раза в год. Причина изменения направления заключается в том, что летом материк нагревается сильнее, чем вода, и над сушей устанавливается область низкого давления, а над морем — высокого, поэтому летний муссон дует с моря на сушу. Он приносит не очень жаркий, но насыщенный влагой воздух, из которого выпадает много осадков. Зимой материк остывает значительно быстрее, над океаном давление падает, а над материком повышается, поэтому зимний муссон будет дуть с суши на море. Он несет холодный и сухой воздух, малооблачную сухую погоду.
