б не Климат оказывает влияние на режим рек Северной Америки, а рельеф – на характер течения. Реки Тихоокеанского побережья берут начало в Кордильерах. Они короткие, имеют бурый характер течения, смешанное питание и многоводны летом во время таяния ледников. Реки бассейна Северного Ледовитого океана (Макензи) имеют снеговое питание, большую часть года скованы льдами, для них характерен весенний паводок. Реки бассейна Атлантического океана имеют в большинстве своем равнинный характер течения. Крупнейшие реки – водная система Миссисипи-Миссури. Здесь преобладает дождевое питание, в верховьях – снеговое. Летом реки мелеют, зимой наступает половодье.
Сітка річок на континенті розміщена дуже нерівномірно. Величезн Сахаризовсім позбавлені постійних водотоків, в приекваторіальній смузі — густа сітка повноводних річок з широкими заболоченими долинами. Частина території А. належить до області внутр. стоку (пд. Сахара, Калахарі). Річки А. належать до басейну Атлантичного ок. (р. Ніл — найбільша в Африці, в нижній течії перетинає Сахару і впадає в Середземне море, р. Нігер — впадає в Гвінейську затоку, р. Конго — найбільш повноводна в Африці) та до бас. Індійського ок. (р. Замбезі). Ріки А. протікають через різні кліматичні обл. і характеризуються складним режимом. Профіль рівноваги русла їх здебільшого невироблений, багато порогів і водоспадів (пороги на р. Нілі, водоспади Стенлі і Лівінгстона на Конго, 72 водоспади на Замбезі, найбільший з яких — водоспад Вікторія). Озера зосереджені в Сх. Африці. Більшість з них тектонічного походження (Танганьїка, Ньяса, Рудольфа, Альберта, Ківу, Едуарда). Найбільше озеро А. — Вікторія (69,4 тис. км²). Воно займає прогин давнього
фундаменту. В посушливих районах Африки є багато безстічних, мілководних озер, що часто змінюють свої обриси (Чад, Нгамі, «шотти» в Атлаських
Объяснение: